Справа № 2о/0523/102/2912
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2012 року Київський районий суд м. Донецька
у складі: головуючого судді Чальцевої Т.В.
при секретарі Нестеренко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради про встановлення факту проживання однією родиною, -
В С Т А Н О В И В:
11.06.2012р. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією родиною.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_2, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку було зроблено відповідний запис за № 982 у Книзі реєстрації смертей. Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з 1/3квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Право приватної власності на вказану частку підтверджується Свідоцтвом про право власності № 5319 від 04.05.1998р.
У вказаній квартирі з 26 вересня 1977р. і до теперішнього часу, тобто до моменту відкриття спадщини, була зареєстрована та постійно проживала позивачка ОСОБА_1 Мешкаючи разом з ОСОБА_2, вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, займалися благоустроєм квартири -робили ремонт, покупали меблі та інші предмети домашнього побуту.
За життя ОСОБА_2 заповіт складено не було. Відповідно до вимог цивільного кодексу України, позивачка ОСОБА_1 має право на спадкування за законом, у зв'язку із чим просить встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_3 повністю підтримав заявлені ОСОБА_1 вимоги.
Представник відповідача - Виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради - у судове засідання не з'явився, про час та дату судового розгляду був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що вона мешкає за адресою : АДРЕСА_1 та більше сорока років вона є подругою та сусідкою ОСОБА_2. З 1977р. до неї - ОСОБА_2 -переїхала ОСОБА_1 разом із чоловіком та сином. З 1977р. вони як одна родина мешкали разом за адресою: АДРЕСА_3, вели спільне господарство, мали спільний бюджет.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона мешкає за адресою : АДРЕСА_2 та більше тридцяти років вона є сусідкою ОСОБА_2. З 1977р. до неї - ОСОБА_2 -переїхала ОСОБА_1 разом із чоловіком та сином. На даний момент син ОСОБА_1 вже дорослий та проживає окремо. Увесь цей час ОСОБА_1, іі чоловік ОСОБА_6, їхній син та ОСОБА_2 вони як одна родина мешкали разом за адресою: АДРЕСА_3, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Крім того, похованням ОСОБА_2 займалося виключно подружжя ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що вона мешкає за адресою : АДРЕСА_4 та вже багато років вона є подругою та сусідкою ОСОБА_1 З 1977р. ОСОБА_1 разом з чоловіком переїхали до ОСОБА_2 З цього часу вони як одна родина мешкали разом за адресою: АДРЕСА_3, вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Дуже часто вони всією родиною їздили до села. Після смерті ОСОБА_2 у серпні 2011р. ОСОБА_1 разом з чоловіком взяли на себе усі витрати по організації її поховання.
Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення свідків, які підтвердили, що ОСОБА_1 мешкала разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 з 1977 року, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1. померла ОСОБА_2, яка постійно мешкала за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.3,5).
Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з 1/3 житлової квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 та належала їй на праві спільної часткової власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру № 5319 від 04 травня 1998 р. ( а.с. 4)
Відповідно до вимог ст.. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_2 заповіт складений не був.
Як вбачається зі змісту ч.2 ст.. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статті 1261-1265 ЦК України.
Відповідно до ст.. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Частина 3 статті 1268 Цивільного Кодексу України зазначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким,що прийняв спадщину. Якщо протягом строку, встановленого ст.. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Заяву про відмову від спадщини ОСОБА_1 не подавала, тобто спадок позивачка прийняла, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори.
Таким чином, спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1
Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини ( четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частин и другої ст.. 3 Сімейного Кодексу , згідно якої сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підтверджується поясненнями свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_4, а також письмовими доказами: довідкою, наданою Житлово-експлуатаційною дільницею № 4 Комунального Підприємства «Служба Єдиного Замовника Київського району м. Донецька», згідно якої ОСОБА_1 з 26.09.1977р. була прописана та мешкала за адресою: : АДРЕСА_3 , разом з ОСОБА_2 та вела з нею спільне господарство( а.с.5).
На підставі п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 „Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
В судовому засіданні встановлено, що встановлення факту проживання однією родиною між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має значення для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
За таких обставин суд вважає доцільним встановити факт проживання ОСОБА_1 однією родиною з ОСОБА_2
Керуючись ст.ст. 3,4, 212-215, 256п.1, 257, 259, ЦПК України, ст..ст. 1258, 1264ч.3, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.. 3 СК України, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №5 „Про судову практику по справам про встановлення фактів, що мають юридичне значення ", суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Київської районної у м. Донецьку ради про встановлення факту проживання однією родиною - задовольнити.
Встановити факт проживання однією родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26.09.1977р. до 02.08.2011р.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя:
