ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 липня 2014 року № 826/1722/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл"до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000073720 від 24.01.2014 та № 0000083720 від 24.01.2014
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000073720 від 24.01.2014 та № 0000083720 від 24.01.2014.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2014 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.14.2013 було зупинено провадження у справі до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 826/197/14 або її скасування судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2014 поновлено провадження у справі.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що чинним законодавством передбачено можливість подання платником податків у межах 365 календарних днів з дати складання податкової накладної відповідної заяви зі скаргою на недобросовісного платника податків, що порушує порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, лише з податковою декларацією за той звітний (податковий) період, в якому платник податків включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а не у податковому періоді, в якому мали бути складені такі податкові накладні, як безпідставно та всупереч нормам чинного податкового законодавства стверджує відповідач. Також позивач зазначив про те, що на момент проведення перевірки ним було подано податковому органу всі передбачені законодавством документи, а саме: вчасно подана податкова декларація з додатком 8, відповідні скарги, а також копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту сплати позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних товарів/послуг у своїх контрагентів.
У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні представник надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до положень Податкового кодексу України у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну, водночас платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповненні обов'язкові реквізити податкової накладної, передбаченні чинним законодавством), у разі наданні такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний).
У судових засіданнях представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У судовому засіданні 12.06.2014 представники сторін подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін, у зв'язку з чим, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Підчас судового розгляду справи, суд,
В С Т А Н О В И В:
В період з 08.01.2014 по 09.01.2014 Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведено камеральну перевірку даних ТОВ "АТ Каргілл" задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2013 року (податкова декларація з податку на додану вартість № 9081432295 від 18.12.2013 ).
За результатами перевірки складено акт № 3/40-50/37-10/20010397 від 09.01.2014, яким встановлено, що при відображенні ТОВ «AT Каргілл» у декларації за листопад 2013 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 0 грн., (рядок 24 декларації) та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку допущено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад 2013 року на суму ПДВ 2 076 102 грн., та порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 року на суму 2 004 681,00 грн.
24.01.2014 на підставі акту № 3/40-50/37-10/20010397 від 09.01.2014 прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000073720, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2013 року та застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 1 002 340,50 грн. та № 0000083720, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 на загальну суму 2 076 102,00 грн.
Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000073720 від 24.01.2014 та № 0000083720 від 24.01.2014 та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000073720 від 24.01.2014 суд зазначає наступне.
Висновок податкового органу про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 року на суму 2 004 681,00 грн. ґрунтується на тому, що на підставі акта перевірки № 1457/40-50/37-10/20010397 від 10.12.2013, яким встановлено, що при відображенні ТОВ «AT Каргілл» у декларації за жовтень 2013 року від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 декларації) та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 0 грн., (рядок 24 декларації) та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку допущено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року на суму ПДВ 2 004 681 грн. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000843720 від 27.12.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 2 004 681,00 грн.
Відповідно до частин першої та третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 826/197/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення №0000843720 від 27.12.2013, яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014, позов задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000843720 від 27.12.2013.
Зазначеними судовими рішеннями встановлено правомірність декларування позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 2 004 681,00 грн. у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року.
Таким чином є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено факт правомірності декларування позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 2 004 681,00 грн. у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2013 року та скасовано податкове повідомлення - рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року на 2 004 681,00 грн.
Пунктами 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та завищення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2013 року на суму 2004681,00 грн., а отже, наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення №0000073720 від 24.01.2014.
Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000083720 від 24.01.2014 суд зазначає наступне.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином платник податку може включати до податкового кредиту суми податку по податковим накладним протягом 365 днів з дати їх виписки, при цьому скарга на постачальника, який порушив порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подається в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних включені до складу податкового кредиту.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 у справі № К/800/30980/13.
Відповідно до декларації позивача з податку на додану вартість за жовтень 2013 року ним до складу податкового кредиту було включено суму податку на додану вартість в розмірі 2 076 102 грн. за податковими накладними не зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних : № 3/2 від 09.09.2013, № 4/2 від 10.09.2013, № 1/2 від 01.10.2013, №110801 від 08.11.2013, № 16 від 07.11.2013, № 55 від 11.10.2013, № 54 від 11.10.2013, № 10/2 від 19.10.2013, № 321 від 17.09.2013, № 10/2 від 29.10.2013, № 2/2 від 25.10.2013, № 1/2 від 24.10.2013, № 55/2 від 20.09.2013, № 1 від 15.11.2012, № 2 від 19.11.2012,№ 24/2 від 21.11.2012, № 8/2 від 13.11.2012, № 23/2 від 18.09.2012, № 14/2 від 08.10.2012, № 3/2 від 21.11.2012, № 30/2 від 28.11.2012, № 29/2 від 26.11.2012, № 28/2 від 22.11.2012, № 32/2 від 08.11.2012, № 10 від 12.11.2012, № 18/2 від 13.11.2012, № 58/2 від 27.11.2012, № 12/2 від 29.11.2012, № 29/2 від 23.11.2012, № 9/2 від 23.11.2012, № 2/2 від 05.10.2012, № 4/2 від 30.11.2012, № 3/2 від 26.11.2012, № 1319 від 20.11.2012, № 1320 від 20.11.2012, № 6/2 від 19.11.2012, № 6/2 від 30.11.2012, № 4/2 від 19.11.2012, № 11/2 від 15.11.2012, № 50/2 від 29.10.2012, № 18 від 13.09.2012, № 48/2 від 19.11.2012, № 19/2 від 02.11.2012, № 3/2 від 30.11.2012, № 1/2 від 02.11.2012, № 13/2 від 08.11.2012, № 15/2 від 09.12.2012, № 20/2 від 12.11.2012, № 8/2 від 27.11.2012, № 3/2 від 11.09.2012, № 15/2 від 19.1.2012, № 16/2 від 13.11.2012, № 2/2 від 28.11.2012, № 147/2 від 23.11.2012.
До зазначеної декларації було додано додаток 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" в підрозділі "Відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу заявляю про порушення продавцем порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних" розділу 4 відображено зазначені накладні.
Факт того, позивачем були подані податковому органу копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, у зв'язку чим було виписано податкові накладні № 3/2 від 09.09.2013, № 4/2 від 10.09.2013, № 1/2 від 01.10.2013, №110801 від 08.11.2013, № 16 від 07.11.2013, № 55 від 11.10.2013, № 54 від 11.10.2013, № 10/2 від 19.10.2013, № 321 від 17.09.2013, № 10/2 від 29.10.2013, № 2/2 від 25.10.2013, № 1/2 від 24.10.2013, № 55/2 від 20.09.2013, № 1 від 15.11.2012, № 2 від 19.11.2012,№ 24/2 від 21.11.2012, № 8/2 від 13.11.2012, № 23/2 від 18.09.2012, № 14/2 від 08.10.2012, № 3/2 від 21.11.2012, № 30/2 від 28.11.2012, № 29/2 від 26.11.2012, № 28/2 від 22.11.2012, № 32/2 від 08.11.2012, № 10 від 12.11.2012, № 18/2 від 13.11.2012, № 58/2 від 27.11.2012, № 12/2 від 29.11.2012, № 29/2 від 23.11.2012, № 9/2 від 23.11.2012, № 2/2 від 05.10.2012, № 4/2 від 30.11.2012, № 3/2 від 26.11.2012, № 1319 від 20.11.2012, № 1320 від 20.11.2012, № 6/2 від 19.11.2012, № 6/2 від 30.11.2012, № 4/2 від 19.11.2012, № 11/2 від 15.11.2012, № 50/2 від 29.10.2012, № 18 від 13.09.2012, № 48/2 від 19.11.2012, № 19/2 від 02.11.2012, № 3/2 від 30.11.2012, № 1/2 від 02.11.2012, № 13/2 від 08.11.2012, № 15/2 від 09.12.2012, № 20/2 від 12.11.2012, № 8/2 від 27.11.2012, № 3/2 від 11.09.2012, № 15/2 від 19.1.2012, № 16/2 від 13.11.2012, № 2/2 від 28.11.2012, №147/2 від 23.11.2012 відповідачем не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних документів.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 2 076 102 грн. по податковим накладним, які виписані постачальником до спливу 365 днів, та при цьому скарга на постачальників, які порушили порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подана позивачем в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до складу податкового кредиту, суд дійшов висновку про правомірність декларування позивачем зазначеної суми у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 року.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов - задовольнити повністю.
2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000073720 від 24.01.2014 та № 0000083720 від 24.01.2014.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
