«Я забув про нестерпний біль»
-Тільки тиждень тому мені зробили операцію, а я вже готуюсь на виписку, — радісно повідомив мені 27-річний пацієнт відділення ортопедії, артрології і спортивної травми Запорізької клінічної лікарні Андрій. — Протягом останніх п’яти років без сторонньої допомоги я не міг пересуватись. А нестерпний біль протягом останнього року постійно завдавав страждань. Тож про яке життя говорити за таких умов?! Тепер же я багато зроблю — віднині сам собі дам раду.
Хлопець приїхав у Запоріжжя із районного центру Приморськ. Як підтвердив завідувач відділення ортопедії, артрології і спортивної травми кандидат медичних наук Олег Баніт, через наявність у пацієнта низки супутніх захворювань фахівцям довелося чимало попрацювати, перш ніж визначитися із тактикою і стратегією його лікування. І питання встановлення ендопротеза кульшового суглоба певної системи було принциповим.
Андрій налаштований оптимістично: найгірше позаду. Фото надане автором
Імплантат має служити довгі роки
— Нам було відомо, що протягом 5 років пацієнт страждає на хворобу Бехтєрєва. Він скаржився на біль і порушення функції в тазостегновому суглобі. Консервативне лікування ефекту не дало. А тривале вживання кортикостероїдів призвело до розвитку у нього остеопорозу — зниження щільності кістки, що зробило її крихкою, — уточнив Олег Васильович. — На вибір імплантату вплинув зокрема вік пацієнта. Ми прагнули, щоб такий штучний суглоб він міг експлуатувати успішно принаймні кілька десятків років.
Перш ніж зупинити свій вибір на конкретній системі імплантату, запорізькі медики провели консультації з провідними артрологами Європи.
— У ході своїх закордонних стажувань в Італії та Німеччині, куди брав із собою знімки цього пацієнта, я консультувався з хірургами-артрологами з провідних закордонних клінік. Наш спільний вибір припав на імплантати фірми DePuy з сучасним покриттям Gription передовсім тому, що саме вони відповідають високим вимогам в експлуатації і забезпечують тривалий термін служби і максимальне збереження кісткової тканини для подальшої ревізії, якщо це буде потрібно, — уточнив Олег Баніт. — Але тоді ендопротези цієї системи ще не були зареєстровані в Україні. Тому потреба нашого пацієнта саме в них стала своєрідним каталізатором процесу їхньої офіційної реєстрації Міністерством охорони здоров’я. Систему для проведення операції нашому Андрієві ми отримували міжнародною поштою.
Так, уперше в Україні запорізькі артрологи застосували новітню нині систему ендопротезування кульшового суглоба, яка дає змогу максимально зберегти кістку пацієнта і забезпечити йому всю повноту руху в суглобі. Для операції було обрано керамо-керамічну пару тертя.
— Особливість і новизна конструкції такого протеза реалізована в технології його фіксації з інноваційним покриттям Gription, — коментує досягнення запорізьких фахівців завідуючий кафедрою травматології та ортопедії Запорізького медичного університету професор Максим Головаха. — Технологію Gription розроблено для досягнення високої осьової стабільності імплантатів, запобігання просіданню і його міцної первинної фіксації, що є умовою для подальшої остеоінтеграції та потужності імплантату в довгостроковому періоді.
Операція дає надію на підвищення якості життя пацієнта. Фото надане автором
Трохи часу — і милиці зайві
Лікар Андрія Іван Забєлін на рентген-знімках наочно продемонстрував, як хірургам вдалося забезпечити істотне поліпшення якості життя людини.
— Операція була складною. Для установки імплантату і забезпечення в подальшому всієї повноти руху суглоба нам довелося провести ревізію кісткової тканини і зробити кісткову пластику, — розповів авторці цих рядків Іван Миколайович. — У складі операційної бригади працювали чотири хірурги, анестезіолог, операційні сестри. Сама операція була тривалою. Але лише за тиждень після неї ми вже виписали пацієнта додому. Уже за кілька місяців він зможе ходити без милиць.
Андрій налаштований оптимістично і з надією дивиться в майбутнє.
— Уперше за довгі роки не відчуваю болю, — поділився він. — Я дуже радий, що зміг дочекатися того, щоб цей ендопротез зареєстрували в Україні, і мені можна було його поставити. Величезне спасибі лікарям відділення та особисто Олегові Васильовичу за те, що повернули мені повноцінне життя.
За словами ж Олега Баніта, відділення, яке він очолює, фактично стало локомотивом вітчизняної ортопедії. Щороку тут проводять сотні операцій з ендопротезування великих суглобів, зокрема і тазостегнових.
