АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/6512/13 Справа № 407/1079/12 Головуючий у 1 й інстанції - Шаповал Г.І. Доповідач - Чубуков О.П. Категорія 51
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
Судді-головуючого: Чубукова О.П.
Суддів колегії: Михайловської С.Ю. та Єлізаренко І.А.
при секретарі Солод О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконним відмови у наданні короткочасної відпустки за рахунок щорічної та відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав працівника, третя особа у справі: Первинна організація незалежної профспілки гірників України філії Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан», -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2013 року визнано незаконним та скасовано наказ філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» п. 1.7 наказу за №54 від 10.03.2009 року «Про порядок надання щорічних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати» філії «Вільногірського гірничо-металургійного комбінату» ПрАТ «Кримський Титан» в якому зазначено: «Надавати, як правило, частину щорічної відпустки не більше 3-х випадків на рік при умові, що основна безперервна його частина складає не менше 24 календарних днів.», - з підстав його невідповідності чинному законодавству України.
У визнанні незаконною відмови філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський Титан» від 17.08.2012 року у наданні ОСОБА_5 короткострокової відпустки за рахунок щорічної чергової відпустки в період часу з 20.08.2012 р. - по 24.08.2012 року, - відмовлено.
ОСОБА_5 відмовлено у стягненні з Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Кримський Титан» на його користь компенсації за завдану йому моральну шкоду у розмірі 3000.00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).
Судові витрати у справі покладено на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та розміру вимог, в задоволенні яких відмовлено, для чого:
- стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» в дохід держави Україна судовий збір за задоволення немайнових вимог 114.70 грн., та на користь ОСОБА_5 533.33 грн., що складає 1/3 частину від суми 1600.00грн., для відшкодування судових витрат у вигляді оплати юридичної допомоги адвоката;
- судові витрати у вигляді судового збору в сумі - 114.70 грн. за немайнові вимоги (стосовно незаконності відмови у наданні відпустки та стосовно стягнення моральної шкоди), в задоволенні яких відмовлено, покладено за рахунок Державного бюджету України, враховуючи, що позивач, згідно закону, звільнений від сплати судового збору за вимогами, що випливають із трудових правовідносин.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення суду першої інстанції змінити: ОСОБА_5 в задоволенні його позовних вимог відмовити у повному обсязі, задовольнити клопотання відповідача стосовно компенсування позивачем втрат у заробітній платі свідками ОСОБА_7 в сумі 88 грн. 45 коп., ОСОБА_8 - в сумі 35 грн. 44 коп. та ОСОБА_9 в сумі 25 грн. 90 коп.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів підстав для її задоволення та скасування або зміни рішення суду не знаходить.
Відповідно до вимог ст.ст. 212 та 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги лише в частині визнання п. 1.7. наказу філії «Вільногірського гірничо-металургійного комбінату» ПрАТ «Кримський Титан» за №54 від 10.03.2009 року «Про порядок надання щорічних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати» в якому зазначено: «Надавати, як правило, частину щорічної відпустки не більше 3-х випадків на рік при умові, що основна безперервна його частина складає не менше 24 календарних днів.», - таким, що не відповідає чинному законодавству України.
Рішення в зазначеній частині мотивовано тим, що зазначений пункт 1.7. наказу відповідача суперечить вимогам трудового законодавства, оскільки частиною 6 ст. 79 КЗпП України передбачено, що поділ щорічної відпустки на частини будь-якої тривалості допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. Тобто, законом не встановлено обмежень в кількості відпусток для працівника, а термін безперервності відпустки встановлено не 24 календарних дні, а 14 календарних днів.
Окрім того, цей наказ був узгоджений лише з однією із двох, діючих на підприємстві, профспілкових організацій, суперечить вимогам ст. 247 КЗпП України.
При зазначених обставинах суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування про скасування зазначених в п. 1.7. наказу відповідача за № 54 від 10 березня 2009 року.
Відносно відмови у наданні позивачу часткової відпустки за рахунок щорічної.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач за власним бажанням зупинив процес оформлення його заяви про часткову відпустку в рахунок щорічної, забравши її не дочекавшись відповіді по її суті від належної посадової особи підприємства-відповідача.
Тобто, відмови відповідача від 17.08.2012 року в наданні ОСОБА_5 короткострокової відпустки в дійсності не було.
Ці обставини підтверджуються всією сукупністю доказів, а також визнаються самим позивачем.
Згідно положення ч.1 ст. 61 ЦПК обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Виходячи з цього положення, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_5 у визнанні незаконною відмову відповідача надати йому короткострокову відпустку за рахунок щорічної чергової відпустки в період часу з 20.08.2012 року по 24.08.2012 року.
Відносно відмови у відшкодуванні моральної шкоди.
Зазначений висновок суд першої інстанції зробив з урахуванням положень ст. 2371 КЗпП України: за відсутності будь-яких доказів стосовно обставин, на які позивач посилається у своєму позові, як на підставу своїх вимог про відшкодування моральної шкоди.
Стосовно прохання представника відповідача про відшкодування свідкам ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 втрат в заробітній платі в зв'язку з викликом їх в судове засідання.
Суд першої інстанції правильно обґрунтував свою відмову у вирішенні цього питання тим, що воно не може розглядатися по суті, оскільки ці особи самі з такими заявами до суду не зверталися.
Окрім того, представник відповідача не надав суду документального підтвердження стосовно того, чи була виплачена цим особам за місцем роботи заробітна плата за час їх перебування за викликом в судовому засіданні чи не була.
Зазначені висновки суду першої інстанції достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Приведені в апеляційній скарзі доводи суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308 та 313 - 315 ЦПК України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» в особі філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат Приватного акціонерного товариства «Кримський Титан» - відхилити.
Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді колегії:
