КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2455/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кухаренко О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
22 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Мельничук В.П., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії ,-
встановив:
12 липня 2011 року позивач звернулася до Катеринопільського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання дій відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням доплати до пенсії, яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі одної мінімальної заробітної плати, невиплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам віднесеним до категорії 2,3,4, яка призначається від мінімальної пенсії за віком у розмірі для осіб 4 категорії 15% ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виплатити недоотримані виплати за останні шість місяців і по даний час неправомірними; зобов»язання відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за віком у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за останні шість місяців і по даний час.
Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання бездіяльності відповідача неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії -задоволені частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплати позивачці пенсії, як особі що віднесена до 4 категорії та проживає на території посиленого радіоактивного контролю, у відповідності до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачці додаткової пенсії як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та доплату до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контрою з 12 січня 2011 року відповідно до ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням вже проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення , яким відмовити в задоволені позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1, виданим Черкаською райдержадміністрацією, отримує пенсію у відповідача та проживає у с. Гуляйполе Катеринопільського району, Черкаської області, яке за переліком населених пунктів Черкаської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст.ст.39,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39,51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області -залишити без задоволення.
Постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10 жовтня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді В.П. Мельничук
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.
