АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/543/13 Категорія: ч.2 ст.309 КК України
Головуючий в суді I інстанції суддя Дружинін К.М.
Доповідач в суді II інстанції суддя Сербін В.В.
УХВАЛА
И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ
Апеляційного суду Дніпропетровської області
в складі головуючого- судді Сербіна В.В.
суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.
при секретарі- Галюлько Т.О.
за участю прокурора- Голоти С.В.
обвинуваченого, стосовно якого винесено обвинувальний вирок- ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську за матеріалами кримінального провадження № 12013040660002476 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 16 липня 2013 року відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця міста Дніпропетровська, не маючого судимості відповідно до ст.89 КК України,-
обвинуваченого, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок за ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. Вирішена доля речових доказів.
Стосовно ОСОБА_1 винесено обвинувальний вирок за те, що він, 20 квітня 2013 року, близько 12 години, маючи умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, у великих розмірах, без мети збуту, на території ринку «Калина красна», розташованого по вул.Калиновій, 1, у м.Дніпропетровську, у невстановленої особи, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено- «канабіс», який, зберігаючи при собі, переніс до приміщення квартири АДРЕСА_1, для подальшого зберігання, без мети збуту. 26 квітня 2013 року в період часу з 22 години 10 хвилин до 23 години 20 хвилин, під час огляду квартири АДРЕСА_1, за добровільної згоди власника квартири, в присутності понятих та обвинуваченого, працівники міліції виявили та вилучили два пакети з особливо небезпечним наркотичним засобом- «каннабіс», кількість якого в перерахунку на суху речовину складає відповідно 251,838 грама та 398,369 грама.
В апеляції /а.с.24 т.2/ обвинувачений, стосовно якого винесено обвинувальний вирок ОСОБА_1 просить пом'якшити покарання, оскільки вважає його надмірно суворим, при цьому посилається на те, що він вину у скоєному визнав повністю, щиро покаявся, має на утриманні малолітнього сина, 2010 року народження та паралізовану бабусю, інваліда I категорії.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив пом'якшити призначене покарання, прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції та просив суд залишити вирок без змін, як законний та обґрунтований, частково дослідивши докази по справі, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції матеріали кримінального провадження, за згодою учасників судового провадження, які вважали недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, розглянуті в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, кваліфікація його дій за ч.2 ст.309 КК України- незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, у великих розмірах, без мети збуту, учасниками судового провадження не оспорюються, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.394 КПК України не перевіряються.
Як витікає з вимог ст.65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом першої інстанції були в повній мірі дотримані вимоги вказаних статей кримінального закону, врахована як тяжкість скоєного ним кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії середньої тяжкості, так і особа винного, а також обставини, що пом'якшують покарання- повне визнання вини, щире каяття, знаходження на утриманні обвинуваченого малолітньої дитини, а тому колегія суддів приходить до висновку, що призначене судом покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді 2 (двох) років позбавлення волі, тобто в мінімальному розмірі даного виду покарання, передбаченого ст.309 ч.2 КК України є не тільки справедливим, але й необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і не вбачає як підстав для задоволення апеляції засудженого ОСОБА_1 та призначення останньому менш суворого виду та розміру покарання з застосуванням ст.69 КК України та ст.75 КК України, оскільки судом не встановлені ні обставини, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, ні обставини, які б вказували на можливість виправлення засудженого ОСОБА_1 без відбуття покарання, так і підстав для зміни вироку Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2013 року в частині призначення покарання ОСОБА_1 вважаючи доводи засудженого не обґрунтованими.
З огляду на наведене вище безпідставними колегія суддів вважає і посилання обвинуваченого в своїй апеляції, як на обставину, яка пом'якшує його покарання- наявність у обвинуваченого пристарілої бабусі, оскільки вказані обставини можуть лише характеризувати особу обвинуваченого, а ніяк не бути обставиною, яка б пом'якшувала покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Істотних порушень норм кримінального процесуального законодавства, які є безумовними підставами для скасування або зміни вироку в матеріалах справи не встановлено, не вказує на такі порушення і обвинувачений в своїй апеляції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.376 ч.2 КПК України, ст.405 КПК України, п.1) ч.1 ст.407 КПК України, ст.418 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 16 липня 2013 року відносно ОСОБА_1- залишити без змін.
Апеляцію обвинуваченого, стосовно якого винесено обвинувальний вирок ОСОБА_1- залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим ОСОБА_1, який тримається під вартою- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий суддя В.В.Сербін
судді:
О.П.Піскун
В.О.Семопядний
