Справа № 2610/19247/2012
Провадження №2/2610/8075/2012
РІШЕННЯ
іменем України
18 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Савицького О.А.
при секретарі Савенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», Акціонерне страхове товариство «Вексель», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП,
в с т а н о в и в:
02.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, направивши його поштовим відправленням, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_2 8598,98 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої йому в результаті пошкодження його автомобіля в ДТП, яка сталася з вини відповідача. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що хоча на момент ДТП його автомобіль був застрахований, в НАСК «Оранта», страхова компанія частково компенсувала вартість ремонту автомобіля в розмірі 13007,65 грн., а фактично вартість ремонту становить 21606,63 грн., тобто на 8598,98 грн. більше ніж позивач отримав страхову виплату, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити цю суму та відшкодувати моральну шкоду, яка була завдана позивачу у зв'язку з пошкодженням його автомобіля, а також повернути судові витрати на сплату судового збору в розмірі 220,4 грн.
Судом до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, було залучено ПАТ «НАСК «ОРАНТА», в якому був застрахований автомобіль позивача, і яке здійснило часткову виплату коштів на ремонт автомобіля позивача, а також АСТ «Вексель», де була застрахована цивільна відповідальність відповідача, та Моторне (транспортне) страхове бюро України, оскільки АСТ «Вексель»на даний час визнано банкрутом.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, наполягала на тому, що саме ОСОБА_2 повинен відшкодувати позивачу шкоду завдану пошкодженням його автомобіля, так як він винен в ДТП, а не страхова компанія «Вексель», оскільки остання визнана банкрутом.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, вважає, що оскільки його цивільна відповідальність на випадок ДТП була застрахована в страховій компанії «Вексель», у випадку пошкодження майна, в межах 25500 грн., а тому в даному випадку перед позивачкою має відповідати саме страховик, і навіть якщо він є банкрутом, і перебуває в стадії ліквідації та у нього не вистачає коштів для погашення вимог за його зобов'язаннями, то такі виплати повинно здійснювати Моторне (транспортне) страхове бюро України, МТСБУ.
Треті особи ПАТ «НАСК «ОРАНТА», АСТ «Вексель», МТСБУ своїх представників на розгляд справи до суду не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність їх представників.
Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази зібрані в справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 11.02.2010 року на вул.Довженка,7 в м.Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Хюндай акцент», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1 і був під його керуванням та автомобіля «Рено»реєстраційний номер НОМЕР_2, що був під керуванням ОСОБА_2
Вказані факти встановлені постановою Шевченківського районного суду м.Києві від 12.03.2010 року в адміністративній справі № 3-3034/10, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з порушенням ним ПДР, що призвело до пошкодження його автомобіля і автомобіля позивача.
Згідно п.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Отже факт вини ОСОБА_2 в ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль позивача, доказуванню не підлягає, оскільки він встановлений в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а відповідно до п.1 ч.2 цієї статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав суду копію Полісу № ВС/7525878 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ОСОБА_2 та АСТ «Вексель»строком дії з 16.05.2009р. до 15.05.2010р.
Відповідно до вказаного Полісу на момент ДТП 11.02.2010 року цивільна відповідальність ОСОБА_2 за пошкодження майна третіх осіб, під час керування ним автомобілем «Рено»реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в межах 25500 грн. за кожним страховим випадком, до якого відноситься в тому числі пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язки страховика перед страхувальником, відповідно до них страховик у разі настання страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Також цією статтею визначено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач повідомляв позивача про те, що його відповідальність застрахована в АСК «Вексель», але на даний час він не звернувся до страховика за виплатою страхового відшкодування посилаючись на те, що АСК «Вексель» визнано банкрутом. Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 після ДТП повідомляв АСК «Вексель»про дану ДТП в якій було пошкоджено автомобіль позивача.
Разом з тим, судом встановлено, що 18.05.2010 року постановою Господарського суду м.Києва АСТ «Вексель»визнано банкрутом.
Згідно п.20.3 ст. 20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі ліквідації страховика обов'язки по договорах обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виконує ліквідаційна комісія, а у разі недостатності коштів та/або майна страховика для їх виконання -МТСБУ.
Відповідно до пп.г п.41.1 ст. 41 вказаного Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння: … у разі недостатності коштів та майна страховика -учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
За таких обставин, оскільки цивільна відповідальність відповідача, винного в ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль позивача, була застрахована в межах суми заявленої в позові, позивач до страховика чи МТСБУ за отриманням страхового відшкодування не звертався, суд вважає що позов в частині відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_2, задоволенню не підлягає, як не обґрунтований на вимогах закону.
Поряд з тим, відповідно до п.22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в даному випадку страховик не відшкодовує моральну шкоду потерпілій в ДТП особі за винну в ДТП особу.
Тому, оскільки внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача, було пошкоджено власність позивача, засіб пересування, який ним використовувався щоденно, як в робочих цілях так і в інтересах своєї сім'ї, у зв'язку з чим позивач та члени його сім'ї були тривалий час позбавлені можливості вести звичний спосіб життя, були суттєво порушені їх життєві плани, так як, проведення вимушеного незапланованого ремонту автомобіля вимагало значних додаткових зусиль та часу, суд, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, вважає, що позивачу було завдано моральну шкоду, яку з урахуванням обставин справи, тривалості порушеного права позивача, а також враховуючи ту обставину, що автомобіль позивача був застрахований і страхова компанія частково оплатила вартість відновлювального ремонту автомобіля, суд визначає моральну шкоду в розмірі 1000 грн., яка підлягає стягненню на його користь з відповідача
Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, підлягає стягненню на користь позивача з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог понесені ним судові витрати в розмірі 107,3 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 169, 212 -215, 223, 294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», Акціонерне страхове товариство «Вексель», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті ДТП, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) грн. на відшкодування моральної шкоди та 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору.
В решті вимог позов задоволенню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
