10.1
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі
11 березня 2013 рокуСправа № 812/2349/13-а Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком,-
ВСТАНОВИВ:
06 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених за Списком № 1, за період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 40 393,12 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених за Списком № 1, в сумі 40 393,12 грн., суддя прийшов до висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності з 18 січня 2013 року) справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно вимог норми статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Пунктом 5 частини 3 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності з 18 січня 2013 року) визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, які належать вирішувати в порядку господарського судочинства.
Пунктом 7 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 06 грудня 2012 року № 5518-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків та зборів», який набрав чинності з 18 січня 2013 року) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Наведеною нормою встановлений вичерпний перелік справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, що не підпадають під підвідомчість господарським судам, а саме, спори пов'язані із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справи у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, в сумі 40 393,12 грн. з державного підприємства «Донбасантрацит», відносно якого ухвалами господарського суду Луганської області від 28 січня 2013 року у справі № 912/229/13г порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Тобто, позивач звернувся з майновими вимогами до відповідача, відносно якого порушено справу про банкрутство, і даний спір не підпадає до вичерпного переліку справ, що не підвідомчі господарським судам, а відтак дана позовна заява управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, в сумі 40 393,12 грн. підвідомча господарським судам.
Враховуючи, що в позовній заяві заявлені вимоги, які не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд прийшов до висновку, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, в сумі 40 393,12 грн. слід відмовити.
Керуючись статтями 1, 2, 3, 4, 6, 17, пунктом 1 частини 1 статті 109, статтями 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Красному Лучі Луганської області до державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1, в сумі 40 393,12 грн., роз'яснивши позивачеві право на звернення до господарського суду Луганської області в порядку господарського судочинства.
Копію даної ухвали негайно надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Суддя К.О. Пляшкова
