ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 січня 2013 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3093/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Спіжавка Г.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції до Малого колективного підприємства "Нізамі" про припинення юридичної особи, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить припинити діяльність юридичної особи – МКП "Нізамі" .
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач року не подає до органів державної податкової служби податкових декларацій, передбачених чинним законодавством, при цьому заборгованості по платежах до бюджету немає.
Відповідач належним чином повідомлений про наявність адміністративної справи в суді та вимоги при розгляді справи в порядку скороченого провадження - 17.12.2010 року, заяву про визнання позову або заперечень на позов до суду не направив.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що МКП "Нізамі" зареєстроване Новоселицькою районною державною адміністрацією від 06.01.1995 року.
Згідно довідки Новоселицької МДПІ від 28.11.2012 відповідач не подає податкову звітність протягом останнього року.
Заборгованість зі сплати податків і зборів до вказаних контролюючих органів у відповідача відсутня.
Згідно з п. 15.1 ст. 15, п. 16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі Податковий кодекс) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до п. 20.1.12 Податкового кодексу органи державної податкової служби мають право, зокрема, у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи. Частиною 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконує вимоги п.16.1.3 ст.16 Податкового кодексу, ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", зокрема, не подає протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, що є підставою для припинення його підприємницької діяльності, тому позовні вимоги позивача є правомірними.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" від 15 травня 2003 року № 755-ІV підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. т.94, 183-2, ч.1 ст.256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Припинити юридичну особу –Малого колективного підприємства "Нізамі" (ідентифікаційний код 21449833).
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Г.Г. Спіжавка
