печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23684/13-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.11.2013року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Смик С.І.,
при секретарі- Табалі Я.В.,
за участю прокурора- Єременка М.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
та потерпілої- ОСОБА_3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Канівщина, Прилуцького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
29.04.2011 року вироком Прилуцького міського суду Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до 1 року 3 місяців позбавлення волі, звільнений 28.04.2012 року по відбуттю строку покарання
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 26.07.2013 року приблизно о 04.00 год., з метою повторного викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного збагачення, прийшов до будинку АДРЕСА_3, де побачив велосипед «PrimeracitiFlyer», який був прикріплений металевим дротом до стовпа. Після чого ОСОБА_2 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою ножівки, яку приніс з собою, зрізав металевий дріт та замок, від»єднавши велосипед «PrimeracitiFlyer». Повторно викравши чуже майно, а саме велисіпед «PrimeracitiFlyer», вартістю 3 000 грн., який належить ОСОБА_3., ОСОБА_2 з викраденим залишив місце вчинення злочину.
Такі умисні дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна( крадіжка), вчинена повторно.
25.09. 2013 року між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.
Згідно з даною угодою, потерпіла ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.185 КК України, обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину в обсязі пред'явленого обвинувачення та в повному обсязі відшкодував заподіяну матеріальну шкоду. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді 1 року обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання - з іспитовим строком на 1 рік та на підставі ст. 76 КК України покладенням обов»язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекію про зміну місця проживання, та отримана згода обвинуваченого на його призначення.
Розглядаючи в порядку ч.2 ст.474, ч.5 ст.474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до положень ст.468, ст.469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюваний ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Обвинувачений ОСОБА_2, захисник - адвокат ОСОБА_1, потерпіла ОСОБА_3, кожний окремо, просили затвердити угоду про примирення та призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Прокурор не заперечував щодо затвердження угоди.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 та потерпіла ОСОБА_3 повністю усвідомлюють зміст угоди про примирення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п.1, п.2 ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів - суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 469, 471, 475 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
Затвердити угоду від 26.09.2013 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 про примирення.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання з випробовуванням - з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити без зміни - особисте зобов»язання.
Речовий доказ- велисіпед «PrimeracitiFlyer», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3. - залишити останній за належністю.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду м. Києва, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 1 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя Смик С.І.
