КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11658/11 (2-а/1004/4565/2012) Головуючий у 1-й інстанції: Якутюк В.С.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
УХВАЛА
Іменем України
18 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів Грибан І.О., Ключковича В.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 01 серпня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 183-2 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, встановленому ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої від наслідків Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, є непрацюючим пенсіонером, та відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4-ї категорії, в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, та відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідач здійснював позивачу зазначені вище соціальні виплати відповідно до постанов Кабміну України у розмірі, меншому ніж той, що встановлений ст.ст. 39, 51 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії в розмірі меншому ніж встановлено Законом є протиправними.
Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 ч. 1 цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VI.
На виконання вимог зазначеного Закону, 06 липня 2011 року Кабміном України прийнято постанову №745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а починаючи з 23 липня 2011 року виплати, передбачені, зокрема, ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабміну «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» №745 від 06.07.2011 року.
Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постанову слід скасувати в частині, з огляду на те, що суд першої інстанції при постановлені рішення неправильно визначив період за який необхідно задовольнити вимоги позивача, що призвело до неправильного вирішення питання.
Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду 13.04.2011 року (а.с 1) та просила суд здійснити перерахунок пенсії за період з 01.08.2010 року, тобто поза межами встановленого ст. 99 шестимісячного строку на звернення до суду.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів зазначає, що в Україні законодавчо закріплені й діють інститут надання правової допомоги (у тому числі безоплатної), та інститут процесуального представництва інтересів особи. Крім того, усі закони, підзаконні нормативно-правові акти, судові рішення, є доступними для ознайомлення усіма громадянами, і можливість людини дізнатися про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання цієї людини. Пенсія є періодичним платежем, яку позивач отримував щомісяця, у зв'язку з чим мав можливість дізнатися про порушення свої прав на перерахунок пенсії при отриманні пенсії. Відповідно до ст. 6 КАС України, право на судовий захист гарантується кожному. Особа, право, свобода чи інтерес якої порушуються, не визнаються чи оспорюються, має право на звернення до суду за їх захистом чи поновленням, в тому числі на подання до суду клопотання про поновлення строку на звернення до суду.
Колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги за період з 01.08.2010 року по 12.10.2010 року підлягають залишенню без розгляду.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 183-2, 198, 203, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 серпня 2012 року скасувати в частині задоволення вимог адміністративного позову за період з 19.08.2010 року по 12.10.2010 року включно.
Позовні вимоги ОСОБА_2 за період з 01.08.2010 року по 12.10.2010 року включно залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Бородянського районного суду Київської області від 01 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України) та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан В.Ю. Ключкович
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Грибан І.О.
Ключкович В.Ю.
