донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
30.01.2013 р. справа №5009/2955/12
головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Азарова З.П., Кододова О.В.від скаржникане з'явивсявід кредитораСемченко В.В. - за довіреністювід боржникане з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на ухвалу господарського суду Запорізької областівід 07.10.2012 рокуу справі№5009/2955/12 (суддя Черкаський В.І.)за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор - М», м. Полтава доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм», м. Запоріжжяпровизнання банкрутомВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2012р. за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор - М», м. Полтава до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм», м. Запоріжжя порушена справа про банкрутство №5009/2955/12 з врахуванням особливостей передбачених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справу призначено до розгляду.
Постановою господарського суду Запорізької області від 20.08.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм», м. Запоріжжя визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор - М», м. Полтава.
Ухвалою від 17.10.2012 року господарський суд Запорізької області затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідував Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм», м. Запоріжжя та припинив провадження у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що за результатами ліквідаційного балансу у банкрута не залишилось майна для здіснення статутної діяльності, звіт відповідає вимогам ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулась до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2012 року по справі №5009/2955/12 та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що судом першої інстанції порушені вимоги ч. 1 ст. 43 ГПК України. Посилається на те, що ДПІ у м. Полтава не мало змоги виконати передбачені чинним законодавством функції через правомірні дії боржника та ліквідатора, а судом в свою чергу, проігноровано зазначену інформацію. Винесення оскаржуваної ухвали позбавило ДПІ у м. Полтава можливості реалізації своїх прав та законних інтересів, а також покладених на ДПІ у м. Полтаву чинним законодавством обов'язків по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Вказує на те, що до ДПІ у м. Полтава, жодних запитів ліквідатора не надходило. Також, апелянт зазначає, що ними було направлене до суду клопотання про зупинення процедури банкрутства та прохання не здійснювати дій щодо затвердження звіту та ліквідаційного балансу боржника до проведення документальної перевірки, однак дане клопотання було судом проігнороване . Посилається на те, що ліквідатором подано звіт без отримання інформації від наявних кредиторів щодо наявності заборгованості та наявності грошових вимог до банкрута, не проведена робота щодо розшуку майна боржника, оцінка його платоспроможності, наявності активів достатніх для погашення боргу. Додатково апелянтом звернуто увагу на те, що згідно податкової звітності боржника поданої до ДПІ у м. Полтава з податку на прибуток протягом 2010 року підприємство вело діяльність, загальна сума доходу склала 292,8тис. грн. за 2011р. - 1,0 тис. грн., 1 квартал 2012р. - 0,5 тис. грн., остання податкова звітність подана до ДПІ у м. Полтава 13.07.2012р. Апелянт зазначає, що у суду першої інстанції не було підстав порушувати справи про банкрутство, у зв'язку з тим, що борг в судовому порядку не стягувався , доказів безспірності вказаних вимог до суду надано не було.
Ухвалою від 08.01.2013р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.
09.01.2013р. Державною податковою інспекцією було надано додаткові пояснення до апеляційної скарги.
В судове засідання з'явився представник ліквідатора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 07.10.2012р. залишити без змін надавши відзив на апеляційну скаргу.
Представники скаржника та боржника у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.
Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Провадження у даній справі та ліквідаційна процедура здійснюються в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі, якщо громадянин-підприємець або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
- показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації);
- відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
- копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна;
- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
- документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури.
Пункт 2 вказаної вище статті передбачає, що якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також власнику (органу, уповноваженому управляти майном), органам державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута.
Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна (п. 5 ст. 32 Закону).
Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).
До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.
Скаржник, в свою чергу стверджує про ненадходження на їх адресу жодних запитів від ліквідатора.
Однак, як видно із матеріалів справи ліквідатором 23.08.2012р. було направлено на адресу Державної податкової інспекції у м. Полтаві лист-запит, яким ліквідатор повідомив податкову про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм» банкрутом та просив надати інформацію стосовно наявності чи відсутності відкритих розрахункових рахунків за ТОВ «Інфотерм» в банках. Вказаний лист, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення був отриманий Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 29.08.2012р.
При таких обставинах, Державна податкова інспекція у м. Полтаві була обізнана про ліквідацію боржника ТОВ «Інфотерм» та визнання його банкрутом.
Під час здійснення ліквідаційної процедури, згідно п.5 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором були направлені запити до наступних потенційних відомих йому кредиторів: ПАТ «Полтавагаз», ВАТ «Полтаваобленерго», Полтавське обласне комунальне підприємство теплового господарства «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО», ОКП «Полтававодоканал», Виконавча дирекція Полтавського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в м. Полтава, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Полтава, Полтавсього міського центру зайнятості, Обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Полтавсткій області, Державної виконавчої служби Полтавської області, Управління пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Полтава, Державної податкової служби у м. Полтаві, Полтавської митниці, ПАТ «Запоріжжягаз», ПАТ «Запоріжжяобленерго», КП «Запорізькі міські теплові мережі», Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Запоріжжя, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Запорізькій області, Фонду соціального захисту інвалідів в Запорізькій області, Управління пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя, Комунарського районного центру зайнятості м. Запоріжжя, МКП «Міські теплові мережі».
У зв'язку з відсутністю заяв із вимогами до банкрута заборгованостей, ліквідатором був складений реєстр вимог кредиторів, до якого увійшло тільки вимоги ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм», вимоги якого склали 12750,0091грн. (четверта черга задоволення)
З метою з'ясування наявного у боржника майна, ліквідатором були направлені запити до Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації, Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор», ДПІ в Комунарському районі м. Запоріжжя, ДПІ у м. Полтава, ДАІ Полтавської області, МРЕВ - 2 м. Запоріжжя, Інспекції державного технічного нагляду м. Полтави, Держкомзему у запорізькій області, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Державного реєстру про наявність корпоративних прав, Полтавська митниця, Запорізька митниця, ДВС Полтавської області, ДВС в Комунарському районі м. Запоріжжя, згідно яких за боржником нерухомого майна, земельних ділянок, транспортних засобів, спецтехніки та технологічних транспортних засобів не зареєстровано.
Отримані витяги з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про арешти та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, відповідно до яких щодо вказаного підприємства (Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм») інформація відсутня.
Як видно із наявних матеріалів справи, на запит ліквідатора Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було надано відповідь про надання інформації щодо закриття (відкриття) рахунків в установах банку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм», згідно якої, вони повідомляють, що станом на 11.09.2012р. у ТОВ «Інфотерм» податковий борг відсутній, а також відкрито рахунки у ПАТ «Полтава-банк» №26052078491001 та №260033332.
Відповідно до відповіді наданої ПАТ «Полатава-банк» №918/155 вказані рахунки були закриті 16.10.2012р..
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка ПАТ «ВТБ Банк» про закриття рахунку №26007010169582 - 30.08.2012р. та довідка ПАТ «КБ «Аксіома» про закриття рахунку №26008574000300 - 23.07.2012р.
За результатами вчинених дій, ліквідатором було складено ліквідаційний баланс ТОВ «Інфотерм» та звіт ліквідатора про результати ліквідаційної процедури оголошеного банкрутом ТОВ «Інфотерм».
Нормами ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство передбачено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.
Так, відповідно до вищевказаних норм закону, ліквідатором були направлені запити за всіма відомими йому адресами Поповиченка А.М., якими він просив протягом 15-ти днів з дня одержання даного листа передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «Інфотерм», які залишились без відповіді.
На підставі викладеного, судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідаційна процедура була проведена відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Посилання скаржника на податкову звітність боржника поданої до ДПІ у м. Полтава з податку на прибуток протягом 2010 року на загальну суму доходів у розмірі 292,8тис. грн., за 2011р. - 1,0 тис. грн. та за 1 квартал 2012р. - 0,5 тис. грн., судом до уваги не приймається з огляду на те, що доказів на підтвердження вказаних фактів Державною податковою інспекцією у м. Полтаві суду надано не було.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вина посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд приймає до уваги лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Щодо посилань скаржника на позбавлення їх можливості реалізації своїх прав та законних інтересів, а також покладених на ДПІ у м. Полтаву чинним законодавством обов'язків по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як видно із матеріалів справи та було встановлено судом апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у м. Полтаві була обізнана про розгляд справи №5009/2955/12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотерм» належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.
Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).
Згідно ст. 82 Податкового Кодексу України, тривалість строків, що стосується виїзних позапланових та планових перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів за продовженням на 15 днів для великих платників податків. Тривалість документальної позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
Не подання та неотримання від боржника первинних документів не позбавляє податковий орган здійснити таку перевірку та оформити її результати належним чином, розрахувати грошові зобов'язання самостійно органом ДПІ за результатами перевірки.
Донецький апеляційний господарський суд виходить з тих обставин, що в разі ненадання та не підтвердження платником податків сум валових доходів та витрат, податкових зобов'язань та податкового кредиту, які були задекларовані боржником в його фінансово-податковій звітності на протязі періоду діяльності боржника, податковий орган за наслідками податкової перевірки робить висновок про непідтвердженість первинними документами валових витрат та податкового кредиту такого боржника, самостійно зменшує суми задекларованих валових витрат та податкового кредиту, та відповідно, самостійно визначає суми податків до сплати.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідної перевірки апелянтом не зроблено, свої прямі функції, як контролюючого органу не виконано, у зв'язку з чим посилення на не проведення податкової перевірки не приймається до уваги.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 25 Закону, ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.
З огляду на викладене, орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку господарської діяльності суб'єкта господарювання згідно наданих ліквідатором документів, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати документи для проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора (інших посадових осіб боржника) до суду у справі про банкрутство або звернутися до правоохоронних органів з відповідними заявами про розшук, витребування (вилучення документів) від попередніх органів управління боржника, якими не передано ліквідатору всіх документів бухгалтерського обліку боржника.
Отже, в будь-якому випадку, здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором не може бути перешкодою податковому органу у виконанні ним його повноважень на предмет позапланової перевірки боржника та не доводить порушення прав податкового органу на проведення податкової перевірки згідно норм податкового законодавства, який був обізнаний про ліквідацію боржника.
З огляду на викладене, з урахуванням обізнаності органів ДПІ в м. Полтаві про здійснення ліквідаційної процедури відносно боржника ТОВ «Інфотерм» та надання ліквідатором відповідних доказів, суд апеляційної інстанції вказані доводи скаржника не приймає до уваги як обґрунтовані.
До того ж, посилання скаржника на безпідставність порушення справи про банкрутство, у зв'язку з тим, що борг в судовому порядку не стягувався, доказів безспірності вказаних вимог до суду не надано, судом також до уваги не приймаються оскільки, відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягненням заборгованості за векселями опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку. Зокрема, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал опротестованого векселя та акт про протест векселя.
Вказані документи у матеріалах справи наявні, у зв'язку з чим, такі посилання скаржника є необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що ліквідатором, були вчинені всі необхідні дії, які передбачені Законом України про банкрутство.
Дослідивши докази, додані ліквідатором до звіту, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 17.10.2012р. по справі №5009/2955/12.
Колегія судді Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Запорізької області від 17.10.2012р. по справі №5009/2955/12 винесені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.
Апеляційна скарга Державної податкової інспекція у м. Полтаві підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у м. Полтаві на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.10.2012р. по справі №5009/2955/12 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського Запорізької області від 17.10.2012р. по справі №5009/2955/12 залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Судді: З.П. Азарова
О.В. Кододова
