КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА
від 2 жовтня 2013 р. № 729 Київ
Про затвердження Порядку організації та проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб
Відповідно до частини десятої статті 90 Кодексу цивільного захисту України( 5403-17 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок організації та проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Порядок комплектування та професійної підготовки основного особового складу аварійно-рятувальних служб( 1334-2001-п ), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2001 р. № 1334 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 42, ст. 1885).
Прем'єр-міністр України
М. АЗАРОВ
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 729
ПОРЯДОК організації та проведення професійної підготовки, підвищення кваліфікації основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб
Загальні питання
1. Цей Порядок визначає засади організації та проведення первинної професійної підготовки і підвищення кваліфікації основних працівників аварійно-рятувальних служб, створених на професійній основі (далі — професійна підготовка працівників).
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
неформальне професійне навчання працівників — набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання;
основні працівники аварійно-рятувальних служб (далі — працівники) — працівники, які організовують і виконують аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи та забезпечують готовність професійних аварійно-рятувальних служб до проведення таких робіт. Працівники поділяються на керівних та рядових;
первинна професійна підготовка працівників — здобуття професійно-технічної освіти рядовими працівниками, які раніше не мали робітничої професії у сфері цивільного захисту, або спеціальності іншого освітньо-кваліфікаційного рівня, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для ефективної професійної діяльності працівника;
підвищення кваліфікації працівників — професійне навчання, що дає можливість розширити і поглибити раніше здобуті професійні знання, уміння і навички у сфері цивільного захисту на рівні вимог до професійної діяльності;
спеціальна підготовка працівників — вид підвищення кваліфікації, що здійснюється в міжаварійний період шляхом виконання працівниками функціональних обов’язків і проводиться безпосередньо в аварійно-рятувальному підрозділі згідно з навчальними програмами та планами професійної діяльності;
стажування працівників — набуття працівниками практичних навичок і умінь у сфері цивільного захисту, що організується безпосередньо у підрозділах аварійно-рятувальних служб з метою забезпечення ефективного виконання функціональних обов’язків працівниками перед допуском їх до самостійного виконання завдань на займаній посаді або перед призначенням на вищу посаду;
формальне професійне навчання працівників — набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок у вищих, професійно-технічних навчальних закладах та навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності або безпосередньо у підрозділах аварійно-рятувальних служб відповідно до вимог державних стандартів освіти, за результатами якого видається документ про освіту встановленого зразка.
3. Професійний відбір працівників з подальшим проведенням первинної професійної підготовки здійснюється з урахуванням специфічних умов праці на підставі переліку медичних протипоказань для допуску до основної діяльності аварійно-рятувальних служб і згідно з оцінками функціонального стану організму людини відповідно до вимог положення про професійний відбір, що затверджується органами, які створюють такі служби або до сфери управління яких вони належать, та МОЗ.
4. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи проходять за рахунок аварійно-рятувальних служб навчання, інструктажі та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до законодавства.
Форми професійної підготовки працівників
5. Професійна підготовка працівників проводиться за денною, вечірньою (змінною), очною-заочною, дистанційною, екстернатною формою, з відривом і без відриву від професійної діяльності та за індивідуальними навчальними планами.
6. Професійна підготовка працівників за робітничими професіями у сфері цивільного захисту забезпечується шляхом:
курсового навчання, що передбачає формування навчальних груп і здійснюється в навчальних класах (лабораторіях);
індивідуального навчання, що передбачає навчання безпосередньо у підрозділах аварійно-рятувальних служб під керівництвом кваліфікованих працівників — інструкторів професійного навчання.
Організація професійної підготовки працівників
7. Організація професійної підготовки працівників здійснюється аварійно-рятувальними службами з урахуванням їх потреб у кваліфікованих працівниках відповідно до вимог законодавства.
Професійна підготовка працівників полягає в опануванні та удосконаленні ними навичок виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до профілю діяльності.
Професійна підготовка працівників проводиться у вищих, професійно-технічних навчальних закладах, навчально-методичних центрах цивільного захисту та безпеки життєдіяльності та (або) безпосередньо у підрозділах аварійно-рятувальних служб.
Для організації професійної підготовки працівників в аварійно-рятувальних службах утворюються окремі підрозділи з питань професійної підготовки працівників або функції з організації такого навчання покладаються на відповідних фахівців.
Професійна підготовка працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників і професіоналів, організовується у вищих навчальних закладах, а категорії фахівців також в акредитованих вищих професійних училищах, центрах професійно-технічної освіти певного рівня акредитації.
8. Аварійно-рятувальні служби забезпечують крім формального також неформальне професійне навчання працівників, під час якого проводиться первинна професійна підготовка та підвищення кваліфікації працівників.
Результати неформального навчання за робітничими професіями підтверджуються у визначеному законодавством порядку.
Первинна професійна підготовка працівників
9. Первинна професійна підготовка працівників проводиться у професійно-технічних навчальних закладах, навчальних центрах (навчальних підрозділах) аварійно-рятувальних служб, а також безпосередньо в аварійно-рятувальних підрозділах.
Особи, які направляються для проходження первинної професійної підготовки працівників, повинні бути попередньо ознайомлені з вимогами до роботи за професією у сфері цивільного захисту, з умовами та оплатою праці, правилами внутрішнього розпорядку і охорони праці, санітарними нормами та правилами, функціональними обов’язками, інструкціями, можливістю подальшого підвищення кваліфікації та професійного зростання.
Нормативний строк первинної професійної підготовки працівників за робітничими професіями визначається навчальними планами та навчальними програмами і не повинен перевищувати одного року.
Первинна професійна підготовка працівників завершується кваліфікаційною атестацією, яка проводиться відповідно до законодавства. Особам, які успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (класу, категорії, групи) та видається свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації встановленого зразка.
Організація навчального процесу, тривалість навчального тижня та навчального дня під час проведення первинної професійної підготовки працівників встановлюється відповідно до Закону України "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-ВР ).
Стажування працівників
10. В аварійно-рятувальних службах після укладення контракту про прийом на роботу з працівниками, які пройшли первинну професійну підготовку, а також з працівниками, призначеними на інші посади, організовується стажування.
Організація стажування покладається на керівників підрозділів аварійно-рятувальних служб, де працюють або працюватимуть працівники, які проходять стажування.
Під час організації стажування працівників керівники підрозділів аварійно-рятувальних служб зобов’язані:
У ході стажування вивчається досвід управлінської діяльності, працівники набувають практичних знань, умінь і навичок у сфері цивільного захисту, необхідні під час самостійної професійної діяльності.
Стажування проводиться за індивідуальним планом, що затверджується керівником підрозділу аварійно-рятувальної служби, де стажуватиметься працівник.
Строк стажування встановлюється керівником підрозділу аварійно-рятувальної служби, де працівник проходить стажування, залежно від досвіду професійної діяльності та рівня його професійної підготовки і триває до двох місяців.
Для забезпечення проведення стажування за рішенням керівника підрозділу аварійно-рятувальної служби з числа найбільш підготовлених працівників зазначеного підрозділу призначається керівник стажування.
Після закінчення стажування працівник подає керівникові підрозділу аварійно-рятувальної служби, де він проходив стажування, звіт про виконання плану стажування, що підписується керівником стажування та затверджується керівником відповідного підрозділу аварійно-рятувальної служби. Затверджений звіт про виконання плану стажування є підставою для допуску працівника до самостійного виконання функціональних обов’язків.
Підвищення кваліфікації працівників
11. Підвищення кваліфікації працівників проводиться у вищих, професійно-технічних навчальних закладах, а також безпосередньо в підрозділах аварійно-рятувальних служб або навчальних центрах (навчальних підрозділах) зазначених служб.
Підвищення кваліфікації спрямовується на оволодіння, оновлення та поглиблення працівниками спеціальних фахових, методичних, психологічних, правових управлінських компетентностей у сфері цивільного захисту, у тому числі вивчення передового вітчизняного та зарубіжного досвіду, що сприяє ефективному виконанню ними своїх функціональних обов’язків, розширенню їх компетенції тощо.
Підвищення кваліфікації працівників проводиться не рідше ніж один раз на п’ять років.
1) тренування з метою удосконалення здатності організму до роботи в екстремальних умовах, формування відповідних вольових і психофізіологічних якостей;
2) заняття з:
вивчення та оволодіння прийомами застосування аварійно-рятувального оснащення, а також надання першої медичної допомоги потерпілим;
3) тактичні заняття.
Навчальні плани та програми професійної підготовки працівників
13. Професійна підготовка працівників проводиться відповідно до робочих навчальних планів та програм, розроблених вищими, професійно-технічними навчальними закладами, навчально-методичними центрами цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, навчальними центрами (навчальними підрозділами) аварійно-рятувальних служб на підставі типових навчальних планів та програм (державних освітніх стандартів з конкретних професій).
14. У разі проведення професійної підготовки працівників для виконання робіт з підвищеною небезпекою кількість годин для вивчення предмета "Охорона праці" визначається з урахуванням специфіки певної професії, умов професійної діяльності та строку навчання, але не менше кількості, що передбачена типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Кадрове забезпечення професійної підготовки працівників безпосередньо в аварійно-рятувальних службах
15. До проведення занять з рядовими працівниками залучаються викладачі з числа керівників, професіоналів, фахівців та кваліфікованих працівників аварійно-рятувальної служби, а також запрошуються педагогічні працівники професійно-технічних навчальних закладів, майстри (інструктори) професійного навчання.
Склад працівників, які залучаються до проведення професійної підготовки працівників аварійно-рятувальної служби, щороку затверджується рішенням органу, який утворив таку аварійно-рятувальну службу.
Викладачі, які залучаються до проведення професійної підготовки працівників безпосередньо у підрозділах аварійно-рятувальних служб, повинні мати повну вищу освіту за відповідним напрямом і стаж роботи за відповідною спеціальністю не менш як три роки.
Майстри професійного навчання повинні мати вищу освіту та стаж роботи за відповідною спеціальністю не менш як три роки.
Інструктори професійного навчання із складу кваліфікованих працівників повинні мати стаж роботи за професією не менш як три роки і рівень кваліфікації (розряд, клас, категорію) не нижчий, ніж передбачено навчальними планами і програмами, за якими здійснюється навчання працівників.
Фінансування заходів із забезпечення професійної підготовки працівників
16. Фінансування заходів із забезпечення професійної підготовки працівників здійснюється аварійно-рятувальними службами відповідно до вимог законодавства.
17. Професійна підготовка працівників може проводитися за їх бажанням за рахунок власних коштів або коштів інших фізичних чи юридичних осіб.
