Ректор Острозької академії Ігор ПАСІЧНИК
Національний університет «Острозька академія» за рейтингами останніх років входить у десятку найкращих вишів країни. Зокрема торік заклад посів друге місце серед класичних університетів за високі досягнення в науково-дослідницькій роботі. У 2010 році отримав повне індивідуальне членство у Європейській асоціації університетів (ЄУА).
Острозька академія стала тим місцем, де студенти не просто отримують якісну професійну освіту, а виховуються на засадах високої духовності, християнської моралі. Про критерії, за якими виш здобуває визнання в середовищі абітурієнтів, роботодавців, владних структур, за кордоном, наша розмова з ректором Героєм України Ігорем ПАСІЧНИКОМ.
— Ігоре Демидовичу, Острозька академія ще з ХVI століття є не лише осередком освіти, а й центром відродження національної культури. Підготовка на факультеті гуманітарних наук фахівців з релігієзнавства, видання підручників і посібників з християнської етики, відкриття Центру духовного і морального виховання — це для протистояння моральному зубожінню нашого суспільства?
— Прикро, що ми живемо в такий час, коли поняття християнської моралі, етики, духовності, патріотизму сприймаються здебільшого як рудимент. А як же без цих складових у людській свідомості ми можемо побудувати міцну, багату державу? Зокрема почуття патріотизму, якщо взяти за приклад демократично розвинені держави, виховувалося на двох іпостасях — високій моралі і християнській ідеї. Ми не можемо нині говорити про таку теорію виховання в Україні, бо до цього часу в нас її немає. За роки незалежності ми так і не спромоглися вибудувати чітку систему виховання — від дошкільного віку до юнацького. Якщо пригадати колишню систему радянської освіти, то слід сказати, що вона грунтувалася на досвіді плеяди видатних педагогів. Костянтин Ушинський, Антон Макаренко, Василь Сухомлинський, Віктор Шаталов… Кого із сьогоднішніх носіїв доброго, мудрого, вічного можна поставити в один ряд з такими особистостями? Гадаю, що під час експериментів на нашій незалежній освітянській ниві разом з водою вихлюпнули й дитину. Не слід було викреслювати з ужитку кращу педагогічну спадщину, а відповідно до вимог сьогодення наповнити її новим змістом.
Вся історія Острозької академії спонукає нас відродити християнські ідеї, основи патріотизму, державотворення тощо. Для цього постійно вдосконалюємо ідеологічну основу виховання. Особливо плідно працює в цьому напрямку декан гуманітарного факультету професор Василь Жуковський. До нас звертаються вчителі з усіх регіонів країни з проханням дати методичні посібники, поради, як їм проводити уроки християнської етики. І Василь Миколайович, автор багатьох підручників і посібників з цієї тематики, всім допомагає. Для концентрації набутого в академії, зокрема на гуманітарному факультеті, досвіду виникла ідея створення Центру духовного і морального виховання, поки що єдиного в Україні.
Науки без духовності не буває. Фото УНIAН
— Загальновідомо, що для ведення в навчальних закладах курсу християнської етики нині бракує фахово підготовлених учителів, підручників. Як ваш заклад сприяє розв’язанню цієї проблеми?
— Ми перші з усіх ВНЗ відкрили факультет релігієзнавства зі спеціальністю «богослів’я», а згодом і магістратуру з цієї надзвичайно складної дисципліни. Викладачі факультету володіють арамейською, латиною, грецькою мовами, досконало знають історію християнства. Таких фахівців ми розшукували не лише в Україні, а й за кордоном. Завідуючий кафедрою богослів’я Рафаїл Торкуняк відомий тим, що упродовж 30 років свого життя переклав на українську мову Острозьку Біблію 1581 року. Ця його титанічна робота відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка.
До слова, він закінчив три найвідоміших закордонних університети: Гарвардський, Лондонський та Римський і володіє одинадцятьма іноземними мовами. Наш професор Дмитро Цолін — один з десяти у світі знавців староарамейської мови, якою розмовляв Ісус Христос. Він автор унікального підручника староарамейською мовою. Ціцероном у спідниці називають жартома викладачі й студенти академіка трьох академій, професора риторики Галину Сагач, лекції якої зачаровують аудиторію ораторською майстерністю.
До речі, під керівництвом уже згадуваного Василя Жуковського колектив авторів плідно працює над написанням та виданням підручників, посібників і методичної літератури духовного спрямування. Останнім часом видано підручники з християнської етики для учнів перших-шостих класів. Готуються до видання — для сьомих-восьмих класів. Слід віддати належне Міносвіти, яке затвердило шкільні програми з християнської етики. Але згодом з’явилася загроза щодо їх скорочення на користь ІТ-технологій, математики тощо. Ніхто не заперечує, що цей напрямок науки потрібний, але слід завжди враховувати, що коли наука робить кроки вперед, але відстає в моралі, вона радше робить кроки назад.
Людина — гнучка біологічна й психологічна система, і в ній можна формувати будь-які домінанти. За радянської влади діти готові були за піонерський галстук чи комсомольський значок віддати життя. Отже, тоді в психології людей переважала така ідеологічна домінанта. А без неї немає руху вперед. Треба розширювати уроки і заходи виховання, які формують з людини патріота. І це варто робити починаючи зі шкільної лави, продовжуючи в студентській аудиторії.
Таким буде новий навчальний корпус академії. Фото автора з репродукції
— Ясна річ, імідж університету «Острозька академія» незаперечний. Тож і з працевлаштуванням випускників немає проблем?
— Попит на наших випускників такий великий, що маємо замовлення, починаючи з третього курсу. Це результат того, що планку викладання та вимогливості до студентів піднято до європейського рівня. Багато наших випускників працюють нині за кордоном. Та переважна кількість зробила кар’єру в Україні. Нині це державні службовці, урядовці, директори банків, менеджери зарубіжних фірм. 60% професорсько-викладацького складу академії — наші колишні вихованці. Тут вони сформувалися як фахівці, стали кандидатами, докторами наук. Можу впевнено сказати, що це не просто наукова еліта нашої вищої освіти, а й України загалом.
— Ігоре Демидовичу, навіть не віриться, що лише за 18 років з руїн постали прекрасні споруди академії: головний корпус, церква, бібліотека, гуртожитки… Кого можете згадати добрим словом за внесок у відродження закладу?
— З вдячністю згадуємо Президента України Леоніда Кравчука, який видав Указ про відродження Острозької академії. Вагомим також був внесок держави та місцевих органів влади. Наприклад, з ініціативи й за безпосередньої участі голови Рівненської обласної адміністрації М. Сороки 2001 року було побудовано академмістечко і спортивні споруди. Та найбільшу допомогу мали від меценатів з української діаспори. Якщо ви звернули увагу, фасад бібліотеки прикрашають меморіальні дошки з викарбуваними на них прізвищами тих, хто власними коштами допоміг реставрувати цю прекрасну споруду. Близько 80 меценатів — представники української діаспори з Америки, Австралії, Канади. Зокрема добре знані в Україні своїми благодійними справами Богдан Гаврилишин, Петро Яцик, Ераст і Ярміла Гуцуляки, Мирон та Леся Куропасі, Оксана та Ярослав Соколики й багато інших наших земляків з далекого зарубіжжя.
Серед українських благодійників можу назвати почесних академіків Острозького братства Віталія та Олену Гайдуків. Це їхнім коштом було придбано оригінал Острозької Біблії, який нині вважається неоціненним скарбом нашої колекції стародруків, відреставровано абонементську залу наукової бібліотеки. Надзвичайно велику допомогу надає газета «День» та особисто її головний редактор Лариса Івшина. З повагою ставимося до екс-Президента України Леоніда Кучми. Свого часу його чотири укази результативно вплинули на відродження академії. Кращі студенти отримують його іменні стипендії. Коштом Леоніда Кучми здійснено енциклопедичне видання історії академії.
Вагомий внесок зробив у становлення навчального закладу Президент України Віктор Янукович. Ще коли він обіймав посаду Прем’єр-міністра, виділив п’ять мільйонів гривень на закладення нового навчального корпусу. Нині споруда на стадії завершення будівництва. Це буде ще одна архітектурна окраса академмістечка і міського майдану, який назвуть на честь автора першої слов’янської «Граматики» Мелетія Смотрицького. Михайло Ломоносов назвав її «вратами ученості». Професорсько-викладацький колектив університету вкладає в цей мудрий вислів ширше поняття. Ми робимо все для того, щоб Острозька академія стала «вратами ученості» для нових і нових поколінь українського студентства. Читальну залу наукової бібліотеки прикрашають скульптурні постаті — Знання, Пізнання, Мудрість, Милосердя, Терпіння, Гармонія. На цих древніх символах духовності ми виховуємо майбутню наукову еліту нашої незалежної держави.
Павло ЛАРІОНОВ для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
