У рамках фестивалю «Французька весна в Україні» відкрилася виставка Memoria, присвячена 100-річчю створення однієї з найзагадковіших картин — «Чорному квадрату» Казимира Малевича, який, до речі, народився і певний час жив у Києві. Це результат двотижневої роботи трьох молодих митців — українця Олега Грищенка та двох художників із Тулузи — Еманюель Кастеллан і Кирила Уколова.
Історія створення «Чорного квадрата» Малевича, її вплив на сучасність, розвиток мистецтва та його сприйняття — теми для учасників проекту. За століття у мистецтві багато змінилося, відбулася трансформація поглядів на минуле. А медійний спектр, який нині використовують художники, дає змогу по-новому поглянути на арт-потрясіння в минулому і розкрити феномен «нової пам’яті».
Сучасних молодих митців на створення робіт надихала й сама атмосфера Києва. «Майже завжди так працюю. Просто їду кудись, надихаюсь та беру ідеї з того, що бачу, — розказує учасниця проекту Еманюель Кастеллан. — Тому як тільки приїхала до Києва, зробила багато фотографій, подивилася пам’ятки, культурні об’єкти, архітектуру міста».
У своїх роботах французька художниця, наслідуючи пошуки самого Малевича, досліджує колір. А ідеї черпає з того, що бачимо щодня, але рідко роздивляємося: із зображень і колористики українських грошей. «Я відразу звернула увагу на ваші гроші, на те, які вони яскраві, на їхній дизайн, дрібні деталі архітектури, зображеної на них, оригінальний орнамент. Це саме те, що мені було потрібно. Малевич цікаво говорив про колір. Він був дуже духовною людиною, тому колір для нього був не просто частиною реальності, яку ми бачимо, — це також певний духовний світ», — розповідає художниця.
Інший французький учасник проекту — Кирило Уколов — представив на виставці серії фігур з назвою «Бази». «Серія «Бази» — музейні подіуми, куби для експонування класичної скульптури. Подібно до супрематистів, які відкидають спадщину класичної культури, щоб затвердити геометричну базу форми, ця робота зміщує акцент глядацького сприйняття з твору на постамент, на якому її представлено. «Творчі пошуки митців-супрематистів стали віддзеркаленням великих потрясінь XX століття і спроб кардинального перегляду самих основ соціального устрою і навіть людської природи. Водночас їхні пошуки спричинилися до виникнення дизайну, який підпорядковує естетику розв’язанню практичних завдань», — розказує митець.
Натомість український художник Олег Грищенко шукатиме баланс між авангардом і фольклором. «Це символічний метафоричний об’єкт. З одного боку, він символізує засіяну землю, а з другого — чорну, яка апелює до тих самих «Чорних квадратів» Малевича, чорних графічних авангардних конструктивних речей. Тобто ідейно моя робота фольклорна, а формально — авангардна. Насправді весь авангард черпав натхнення з архаїки, пропущеної крізь технічні досягнення ХХ сторіччя», — зауважує художник.
