Начальник Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Олена ДЕНИСЮК
Майже рік в Україні працює Державна міграційна служба, яка прийшла на зміну департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Її працівники, як і їх попередники, надають дозволи на імміграцію, набуття громадянства та видають паспорти. Однак у кожному регіоні є свої специфічні проблеми. Про це ведемо мову з начальником Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області Оленою ДЕНИСЮК.
— Харків, як відомо, місто студентів, серед яких навчається багато іноземців. Настільки проблематичним сьогодні є забезпечення їх посвідками на тимчасове проживання в Україні?
— В Україні навчається близько 46 тисяч іноземних студентів. Третина з них, а це близько 16 тисяч, зосереджена в Харківській області. Приймають студентів-іноземців у нас 32 вищих навчальних заклади. Тож цілком природно, що навантаження на нашу службу дуже велике, особливо, коли з весни нинішнього року змінилося законодавство і замість реєстрації в національному паспорті кожен студент-іноземець повинен мати тимчасову посвідку на проживання з постійною реєстрацією. Приїздять іноземні студенти до нас не на один, а на чотири-п’ять років, і ВНЗ можуть клопотати перед міграційною службою про видачу тимчасових посвідок на проживання на всі роки навчання.
Через те, що в Харкові студентів набагато більше, ніж у будь-якому іншому регіоні, працівники відділу тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства в нашій службі не могли справитися з таким величезним напливом. Тому я змушена була звернутися з клопотанням до керівництва Державної міграційної служби України про збільшення штату відділу. Питання вирішили позитивно, ми скоротили окремі посади в головному управлінні, в тому числі й керівні, та ввели до складу відділу ще три одиниці. Але й тепер, коли там працює 5 фахівців, робота іде ще досить напружено.
Спочатку це було пов’язано з тим, що в Харкові проводилося Євро-2012 і студенти-іноземці мали раніше закінчити навчальний процес та виїхати на батьківщину, маючи на руках посвідку на проживання, щоб повернутися вже без оформлення візи в Україну. На той час нам довелося працювати практично цілодобово, запровадивши двозмінний графік роботи, щоб справитися з завданням. Але й тепер, коли єврочемпіонат з футболу залишився в минулому, напруга не спадає. З навчальних закладів приходять по 20—30 паспортисток і здають в один прийом 500—600 документів. Опрацювати таку їх кількість дуже складно. Нам доводиться залучати до цієї роботи студентів з вишів, постійно контактувати з радою ректорів та проводити наради, як на території ВНЗ, зокрема в Автодорожньому університеті та в Університеті імені В. Н. Каразіна, або ж у стінах нашої служби. Отож спільними зусиллями розв’язуємо в рамках чинного законодавства ті чи інші проблеми, що накопичуються. Наприклад, у жовтні цього року ми врочисто вручили десятитисячну тимчасову посвідку на проживання студенту з Лівану Ель-Дебес Фаді. А вже на 10 листопада оформили 15 300 посвідок. Тобто ми вже на 80 відсотків забезпечили іноземних студентів необхідними документами.
Іноземних студентів у харківських ВНЗ у кілька разів більше, ніж в будь-якому місті-мільйоннику нашої країни. Фото з сайту realty.dmir.ru
— Яку подальшу роботу веде ваша служба з цією категорією іноземних громадян?
— Після того як іноземний студент отримає у нас тимчасову посвідку на проживання, він має піти і зареєструвати своє місце проживання в наших районних міграційних службах. На це виділяється законом десять днів. Але, як показує практика, не всі студенти-іноземці, особливо підготовчого факультету і першого курсу, вкладаються в цей термін. Тоді вони стають порушниками паспортних правил перебування на території України. У таких випадках стосовно особи студента-порушника складається адміністративний протокол і через суд з нього стягується штраф. Для того щоб уникнути й не допустити конфліктних ситуацій, Державна міграційна служба України рекомендувала територіальним органам на місцях подовжувати іноземним студентам термін перебування в країні, якщо він закінчився, для подачі документів на оформлення посвідок. На це дається не більше місяця, і робити це можна лише після притягнення їх та ВНЗ до адміністративної відповідальності.
До кола порушників здебільшого потрапляють студенти-іноземці, що проживають у приватному секторі і змушені самотужки займатися реєстрацією. Значно простіше у цьому сенсі студентам, які живуть у гуртожитках, бо зареєструватися вчасно їм допомагають тамтешні паспортистки.
Для поліпшення співпраці з керівництвом вишів, де навчаються іноземні студенти, за кожним працівником відділу тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства закріплено певні навчальні заклади для здійснення ними кураторства. З огляду на це, ми запропонували керівництву ВНЗ знайти можливості для створення в кожному виші комп’ютеризованої бази даних іноземних студентів для забезпечення оптимізації процесу та термінів оформлення посвідок на тимчасове проживання в Україні.
— А яких заходів вживають до іноземних громадян, які потрапляють на Харківщину нелегально?
— У цьому сенсі дуже важливою проблемою, яка потребує розв’язання в нашій області, є ринок «Барабашова». Тут назріла необхідність упорядкувати перебування іноземців, щоб точно знати: легально вони там перебувають чи ні. Для цього з червня нинішнього року запрацював підрозділ міліції міграційного контролю, який і забезпечуватиме політику державного контролю в плані боротьби з нелегальною міграцією. Структурно вони підпорядковані ГУ МВСУ в Харківській області в кількості 80 осіб. Одне слово, це правоохоронці в погонах, на яких покладені функції щодо притягнення іноземців та осіб без громадянства до адміністративної відповідальності, як, наприклад, видворення з України, в тому числі і в примусовому порядку. Ми ж тепер структура цивільна, і такі дії не входять у нашу компетенцію.
— Олено Анатоліївно, а як багато на Харківщині біженців, як цей статус реалізується на практиці, і хто взагалі має право називатися біженцем?
— Біженцями визнаються особи, які перебувають за межами рідної країни внаслідок обгрунтованих побоювань стати жертвою переслідування через свою расу, релігію, національність тощо і внаслідок таких побоювань не бажають скористатися захистом своєї країни.
Часто виникають непорозуміння щодо розрізнення біженців та економічних і нелегальних мігрантів, що призводить до неправильних висновків та ксенофобської реакції. Біженці, як правило, покидають свою країну через загрозу переслідувань і не можуть безпечно повернутися додому в тій чи іншій ситуації. Економічні ж мігранти залишають батьківщину добровільно в пошуках кращого життя. Якщо ж вони забажають повернутися додому, то зможуть скористатися захистом свого уряду. Вирішення питання щодо надання статусу біженця здійснюється відповідно до Конституції України, Закону «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», інших нормативних актів та міжнародних договорів.
На обліку в ГУ ДМС у Харківській області станом на 1 жовтня перебуває 101 особа, яких офіційно визнано біженцями. Це люди з 16 країн світу. Найбільше біженців на території Харківщини з Киргизстану— 47 осіб, з Афганістану — 16, із Сирії — 7. Найменше, всього по одній людині, з Пакистану та Білорусі.
Світлана ГАЛАУР, «Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Олена ДЕНИСЮК. Народилася 20 серпня 1964 року у м. Харкові.
