ВИБОРИ-2012
Вітчизняна демократична практика, зокрема і проведення виборчих перегонів, знову проходить серйозне випробування
Літо плавно перейшло в осінь, і напруга в будинку ЦВК на столичній площі імені Лесі Українки зростає щодень: співробітникам, які тут працюють, додається дедалі більше роботи, частішими стають засідання, різноманітні зустрічі, конференції. Природно, що й вітчизняне суспільство та зарубіжна спільнота виявляють підвищений інтерес до нинішніх парламентських виборів, оцінюючи їхніх організаторів та учасників за високими демократичними стандартами.
У тому, що Центральній виборчій комісії потрібна не позитивна, а передусім об’єктивна оцінка її діяльності, нещодавно запевнив Надзвичайного і Повноважного посла ФРН в Україні Крістофа Вайля голова ЦВК Володимир Шаповал, додавши, що очолюване ним відомство прагне провести вибори так, щоб за їхніми результатами Україна мала гідний вигляд.
А тих, хто пройде «чистилище» ЦВК, ще чекає народне волевиявлення. Фото Володимира ЗАЇКИ
Між тим різноманітних складнощів організаторам нинішніх перегонів вистачає. І «хмизу» до цього «багаття» додав новий Закон «Про вибори народних депутатів України», компроміси якого — живильне підгрунтя для створення численних колізій юридичного характеру та підстава для сумнівів у легітимності результатів кампанії.
Так, ще не висохло чорнило у списку зареєстрованих кандидатів, як окремі політичні сили вже поспішають скасувати своє рішення. Часто подані на реєстрацію документи на кандидатів у депутати та їхніх довірених осіб, кандидатур до окружних виборчих комісій не відповідають встановленим законом вимогам.
Відповідно зреагував центральний виборчий штаб на спільну заяву представників п’яти політичних сил щодо встановлення обмежень під час здійснення перерахування коштів виборчих фондів політичних партій — суб’єктів виборчого процесу для проведення ними передвиборної агітації та забезпечення роботи банківських установ, у яких відкрито рахунки виборчих фондів політпартій, у вихідні та святкові дні: НБУ рекомендували зняти такі обмеження.
Ще одне звернення ЦВК спрямувала до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та Державного комітету телебачення і радіомовлення: як виявилося, не всі регіональні телерадіоорганізації (зокрема в Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Тернопільській, Харківській та Чернігівській областях) у повному обсязі забезпечують ефірний час для здійснення передвиборної агітації політичних партій та мажоритарників.
Не бракує скарг. Передусім через те, як зауважив Володимир Шаповал, що в країні існує два діаметрально протилежних політичних табори, тож опоненти нерідко сприймають одне одного як вороги. Хтось розповсюджує друковані агітки без відомостей про замовника, деінде виборцям роздають гречку, окремі кандидати привселюдно дарують громадянам цінні подарунки, не забувши агітувати за себе. Деякі керівники все ще залучають до агітації за свою персону підлеглих та очільників органів місцевого самоврядування. Частину таких скарг і заяв ЦВК передає до МВС та Генпрокуратури для перевірки та відповідного реагування.
Неоднозначно ставиться широкий загал і до оприлюднення назв численних громадських організацій, які просять Центральну виборчу комісію надати їм дозвіл мати офіційних спостерігачів під час виборів 28 жовтня. З одного боку, їхнє різноманіття свідчить про певне зміцнення громадянського суспільства в Україні, якого ми всі прагнемо. З другого — виникає відповідне здивування: а де були сотні таких «скороспілок» у період між виборами — кого захищали, з ким об’єднувалися, які ініціативи втілювали в життя, що легітимізували?
Зростає також число зареєстрованих офіційних спостерігачів: на початок вересня їх уже налічувалося 275.
