АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/1233/13 Справа № 401/8591/12 Головуючий у 1 й інстанції - Подорець О.Б. Доповідач - Кіктенко Л.М. Категорія 56
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: Кіктенко Л.М.
Суддів: Каратаєвої Л.О., Калиновського А.Б.
при секретарі: Філіпповій К.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», третя особа - Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», третя особа - Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту задоволено частково.
Звільнено з-під арешту рухоме майно, а саме: автомобіль марки MITSUBISHI модель LANCER, рік випуску 2004, тип ТЗ - легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, накладений постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 14 листопада 2011 року та знято заборону здійснювати відчуження транспортного засобу - автомобіля марки MITSUBISHI модель LANCER, рік випуску 2004, тип ТЗ - легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться у заставі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» по кредитно-заставному договору № DNP0A80000132319 від 21 серпня 2008 року.
Скасовано постанову державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 8 лютого 2012 року в частині розшуку та затримання автомобіля марки MITSUBISHI модель LANCER, рік випуску 2004, тип ТЗ - легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2.
В іншій частині позову відмовлено.
Вирішено питання стосовно судових витрат.
З таким рішенням не погодилось Публічне акціонерне товариство «БТА Банк», звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах ПАТ КБ «Приват Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального, процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.
Із матеріалів справи убачається, що позивач звернувся до суду з позовом 15.08.2012 року про звільнення з-під арешту накладеного 14.11. 2011 року та 8.02.2012 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Малюк І.В. майна - транспортного засобу: автомобіля марки MITSUBISHI модель LANCER, рік випуску 2004, тип ТЗ - легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2, посилаючись на норми матеріального права - на ст.,ст.54,60 Закону України «Про виконавче провадження» та на ст.,ст.3,118-120, 298-223 ЦПК України(а.с.1-2).
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська ухвалено рішення, на підставі якого, 20 жовтня 2011 року був виданий виконавчий лист №2-2037/11.
На виконання вказаного рішення 14 листопада 2011 року держаним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_2, в тому числі на предмет застави.
Порядок передачі майна у заставу та звернення стягнення на це майно визначений ст.,ст. 572-597 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
Встановлено, що 21 серпня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №DNРОА80000132319, згідно з яким, ПАТ КБ «Приват Банк» надав ОСОБА_2 кредит у розмірі 12608,37 доларів США.
На забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір застави автотранспорту №DNРОА80000132319 від 21 серпня 2008 року, відповідно до умов договору застави ОСОБА_2 передала в заставу банку автомобіль марки MITSUBISHI модель LANCER, рік випуску 2004, тип ТЗ - легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 та знаходиться у заставі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» по кредитно-заставному договору № DNP0A80000132319 від 21 серпня 2008 року.
14 листопада 2011 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Малюк І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа «2-2037/2011 виданого 20 жовтня 2011 року на користь Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» про стягнення заборгованості накладено арешт на вищевказаний автомобіль, який належить ОСОБА_2.
Вказане обтяження державного виконавця Малюк І.В. зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна за №36951116 від 17.07.2012 року (запис №3).
8 лютого 2012 року державним виконавцем Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Малюк І.В. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-2037/2011, виданого 20 жовтня 2011 року на користь Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» про стягнення заборгованості накладено арешт на вказаний автомобіль, який належить на праві власності ОСОБА_2.
Вищевказане обтяження державного виконавця Малюк І.В. зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень рухомого майна за №36951116 від 17 липня 2012 року (запис №4).
Відповідно до Інструкції «Про проведення виконавчих дій» №74/5 від 15 грудня 1999 року та ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями», стягнення на заставлене майно може бути звернено у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
-коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Відповідно до ч. 4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, про арештоване майно боржника, яке знаходиться у заставі, роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про заставу"в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України: в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі.
Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги.
Відповідно до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов 'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, а обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону У країни "Про виконавче провадження" для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі, якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Відповідно до ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов 'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, а обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на те, що кредитно-заставний договір від 21.08.2008 року укладено набагато раніше, ніж ухвалено рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська, згідно якого, видано виконавчий лист №2-2037/2011 від 20.10.2011 року, на підставі якого, накладено арешт на майно боржника і державним виконавцем були порушені вимоги ст.54 Закону України «Про виконавче провадження».
Погодитися з таким висновком суду неможливо, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим законом.
Статтею 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, але воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.
Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.
Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що у позивача відсутнє переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження - автомобіль марки автомобіля марки MITSUBISHI модель LANCER, рік випуску 2004, тип ТЗ - легковий-седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_2 у зв*язку з тим, що 31 травня 2012 року із Державного реєстру обтяжень рухомого майна вилучено обтяження вказаного автомобіля.
Тому Амур-Нижньодніпровський Відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції має переважне право на звернення стягнення на даний автомобіль у рамках виконавчого провадження у зв*язку з тим, що 14.11.2011 року зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна ОСОБА_2, який і на теперішній час є діючим, тому зняття арешту /обтяження із вказаного автомобіля є незаконним.
Відповідно до вимог ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Із позовної заяви убачається, що позивач не є власником спірного майна та не ставив питання про визнання права власності на вказаний автомобіль.
Вирішуючи спір суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносин, а саме: ч. 3, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до яких для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
- виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
- якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Із матеріалів справи убачається, що заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк» складає 34503грн.97 коп.(а.с.2), а вартість предмета застави значно перевищує суму заборгованості і становить 70422 грн.00 коп.(а.с.7 зворот).
Враховуючи наведені обставини і те, що на час звернення до суду позивач зняв обтяження із реєстру обтяжень та не мав права звертатися до суду із зазначеним позовом, вартість предмету застави значно перевищує заборгованість ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк», позивач не був власником майна та в позові не ставив питання про визнання за ним права власності на спірне майно, колегія суддів вважає за необхідне оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог позивачу.
При розгляді даної справи суд першої інстанції на вказані обставини та вимоги закону належної уваги не звернув та помилково прийшов до висновку про часткове задоволення позову, порушивши норми матеріального права.
Керуючись ст.,ст.209,303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» задовольнити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 грудня 2012 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», третя особа - Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
