КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-15373/11 Головуючий у 1-й інстанції: Овсієнко В.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
08 лютого 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сміла Черкаської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень по недоплаті щомісячної державної допомоги дітям війни,-
встановив:
22 листопада 2011 року позивач звернулась до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сміла Черкаської області про визнання бездіяльність відповідача не виплаті підвищення до пенсії «дітям війни» протиправною; зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплати надбавки до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність до моменту втрати права до одержання такої доплати.
Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Сміла Черкаської області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень по недоплаті щомісячної державної допомоги дітям війни задоволено, а саме: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, дітям війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та ч.1 ст.28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже сплачених сум починаючи з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Сміла та Смілянському районі Черкаської - залишити без задоволення.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
