Справа № 2-а-1923/11
ПОСТАНОВА Іменем України
19 жовтня 2012 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Мусієвський Є.П., розглянувши у скороченому провадженні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в Залізничному районі м.Львова про визнання неправомірними дій, стягнення суми недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня інваліду війни,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 15 вересня 2011 року через пошту звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення в Залізничному районі м.Львова щодо відмови у виплаті йому щорічної грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення в Залізничному районі м.Львова здійснити перерахунок та стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 р., зазначивши, щовін є інвалідом війни ІІ групи, наділений пільгами встановленими законодавством для ветеранів війни і на підставі ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на щорічне отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, але не зважаючи на вимоги зазначеного Закону, відповідач в 2011 р. виплатив йому грошову допомогу в значно меншому розмірі, у зв'язку з чим позивач просить визнати дії незаконними та стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2011 р. в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Управління праці та соціального захисту населення в Залізничному районі м.Львова 18.10.2011 р. подало до суду заперечення проти заявленого позову, в яких зазначило, що виплати відповідачем проводилися відповідно до діючого законодавства. ОСОБА_1за 2011 рік отримав, як інвалід війни ІІ групи, разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 600 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04 квітня 2011 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань". Просить в позові відмовити.
Розглянувши справу у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, приходжу до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 26 лютого 2010 року ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи і має права і пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Згідно письмових заперечень Управління праці та соціального захисту населення в Залізничному районі м.Львова від 18.10.2011 р. ОСОБА_1 отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі 600 гривень.
Відповідно до ч.5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошовадопомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до п.20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" № 107-VI від 28 грудня 2007 року частина 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладена в наступній редакції:"Щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
З метою реалізації статей 12 - 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 12.03.2008, № 183 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", якою установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", здійснюється у встановлених розмірах.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року положення п.20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнано некоституційним.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Згідно ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Приймаючи до уваги, що ч.5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" на час виплати позивачуразової щорічної допомоги до 5 травня була чинною та виходячи із пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що під час виплати зазначеної допомоги, відповідач мав керуватися саме ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача щодо стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік задовольнити.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, всупереч вищенаведеним нормам, відповідачем не доведено на підставі яких положень закону позивачці виплачувалася разова грошова допомога до 5 травня в меншому розмірі, а також законність такого застосування.
Так, не приймається до уваги твердження відповідача стосовно законності нарахування та виплати позивачеві разової допомоги до 5 травня у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України № 341 від 04 квітня 2011 року "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються виключно Законами України, а також доводи відповідача, викладені в заперечнні проти позову від 18.10.2011 р.,стосовно відсутності бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи наведене, вимоги позивача є підставними та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 90, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.19 Конституції України, ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів", Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення в Залізничному районі м.Львова щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2011 рік, відповіднодостатті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення в Залізничному районі м.Львова здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2011 рік, з урахуванням фактично отриманих ним сум такої допомоги.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до адміністративного суду апеляційної інстанції через Залізничний районний суд м.Львова з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя:
Оригінал постанови.
