КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 750/3802/14 Головуючий у 1-й інстанції: Литвиненко І.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
УХВАЛА
Іменем України
25 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.05.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулася до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зобов'язання витребувати матеріали виконавчого провадження № 28250422 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а/2506/13797/11 та визнання дій незаконними та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенко А.В. про закінчення виконавчого провадження від 24.12.2013 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.05.2014 року позов задоволено частково: визнано незаконною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 28250422 від 24 грудня 2013 року. В решті позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Деснянським районним судом м. Чернігова було видано виконавчий лист від 27.07.2011 року по справі № 2-а/2506/13797/11, яким зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2, як інваліду війни 1 групи, перерахунок разової грошової допомоги до дня 5-го травня за 2011 рік із розрахунку 10 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та забезпечити відповідні виплати, з урахуванням виплаченої суми разової грошової допомоги.
Вказаний виконавчий лист перебував на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області. В ході виконання вказаного виконавчого листа на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду від 14.09.2011 року. Боржник повідомляв про неможливість виконати рішення суду, у зв'язку із відсутністю коштів.
24.12.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенко А. В. на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/2506/13797/11 виданого 27.07.2011 року Деснянським районним судом м. Чернігова (відсутні кошти на рахунках для даного виду виплат).
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчинити виконавчі дії.
Відповідно до п.2 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документи, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
«Порядком виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, передбачено, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставах виконавчих документів.
Примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень. Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.
Крім того, відповідно до п. 17 постанови Пленуму ВАСУ «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» 21 травня 2012 року м. Київ № 5 державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням (п. 35 рішення у справі «Бурдов проти Росії»)
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець не здійснив усіх заходів, які передбачені чинним законодавством для примусового виконання рішення, а тому постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенко А. В. від 24.12.2013 року підлягає скасуванню.
Доводи апелянта, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, щодо оскарження дій посадової особи державної виконавчої служби, колегією суддів не приймається до уваги з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 23.01.2014 року позивачка звернулася за захистом свого порушеного права до Деснянського районного суду м. Чернігова, але в порядку цивільного судочинства.
За результатами розгляду даної справи винесена ухвала від 09.04.2014 року про закінчення виконавчого провадження, яку ОСОБА_2 одержала 15.04.2014 року, а до суду із даним позовом вона звернулась вже 16.04.2014 року, а отже, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що строк звернення із адміністративним позовом пропущений з поважних причин та підстав для залишення його без розгляду немає.
Оскільки в даному випадку рішення суду першої інстанції не було оскаржено у порядку апеляційного провадження щодо позовних вимог про визнання дій протиправними, колегія суддів в цій частині постанову не переглядає та залишає її без змін.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.05.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.
