Справа № 22ц/0590/11795/2012 Головуючий у 1 інстанції Андрюшина Л.А.
Категорія 26 Доповідач Біляєва О.М.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Осипчук О.В.,
суддів Біляєвої О.М., Ткачук С.С.,
при секретарі Таранові М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 жовтня 2012 року,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 жовтня 2012 року позов задоволено частково: з відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди стягнуто 12000 грн.
Відповідач звернувся до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування скарги відповідач зазначив, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК, позивачем не надані докази на підтвердження цього факту; проте суд безпідставно відхилив клопотання про призначення медико-соціальної експертизи для встановлення наявності факту заподіяної моральної шкоди. При ухваленні рішення суд не прийняв до уваги, що відповідач виплатив потерпілому одноразову допомогу, сплачує щомісячні страхові виплати та фінансує потребу у додаткових видах допомоги. Крім того, діюче законодавство не передбачає відповідальність Фонду за завдану моральну шкоду, відповідальність при доведеності якої повинен нести роботодавець.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.
ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, рішення суду залишає без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції, розглядаючи вимоги позивача та задовольняючи їх частково, виходив з того, що ОСОБА_1 тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості в шкідливих умовах, внаслідок чого отримав професійне захворювання - хронічна вертеброгенна попереко-крижова радікулопатія в стадії тривалого загострення з помірно вираженим м'язово-тонічним та правостороннім корінцевим больовим синдромом, що призвело до втрати професійної працездатності. Ушкодження здоров'я спричиняє позивачеві моральні страждання.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню.
Відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції на час виникнення права на відшкодування шкоди), саме на Фонд соціального страхування покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, що заподіяна працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі сплатити йому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння шкоди.
Право на отримання потерпілим страхових виплат внаслідок ушкодження здоров'я настає з дня встановлення йому МСЕК втрати професійної працездатності.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 тривалий час працював на підприємствах вугільної промисловості в шкідливих умовах. У січні 2004 року у позивача виявлено професійне захворювання - хронічна вертеброгенна попереко-крижова радікулопатія в стадії тривалого загострення з помірно вираженим м'язово-тонічним та правостороннім корінцевим больовим синдромом, у зв'язку з яким висновком МСЕК від 30 січня 2004 року вперше встановлено ступінь стійкої втрати професійної працездатності 40% безстроково (ас.9, 10).
Ці факти сторонами не заперечуються.
Визначений судом розмір моральної шкоди 12000 грн. передбачений матеріальним законом, який діяв на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди, та відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача. Суд врахував характер та тривалість моральних страждань позивача в зв'язку з професійним захворюванням; неможливість відновлення здоров'я.
Суд дійшов обґрунтованого висновку, що ушкодження здоров'я завдає фізичні та моральні страждання потерпілому, вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя.
Доводи скарги про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК, безпідставні і не ґрунтуються на законі, який не передбачає обов'язковість висновків МСЕК в даному випадку. Сам факт ушкодження здоров'я свідчить про заподіяння моральної шкоди.
Безпідставні доводи апелянта щодо необґрунтованої відмови суду в задоволенні клопотання про призначення медико-соціальної експертизи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що таке клопотання не порушувалось відповідачем.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо зміни або скасування оскарженого рішення.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи; спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Макіївки Донецької області відхилити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 11 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий
Судді
