АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/8985/13 Справа № 186/1034/13 Головуючий у 1 й інстанції - Янжула С.А. Доповідач - Єлізаренко І.А. Категорія 26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Єлізаренко І.А.
суддів - Чубукова О.П., Черненкової Л.А.,
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2013 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до «ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що тривалий час знаходився в трудових відносинах з відповідачем. За час роботи отримав професійні захворювання. Згідно довідки МСЕК від 10 жовтня 1994 року йому було встановлено первинно ступінь втрати працездатності 15 %. 10 вересня 2003 року згідно висновку МСЕК йому було встановлено первинно-повторно ступінь втрати працездатності 55% та третю групу інвалідності безстроково, з яких повторно - 15%. Позивач зазначив, що він вже отримав відшкодування моральної шкоди за встановлені первинно 40% втрати працездатності, що підтверджується рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2006 року, зміненого рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2007 року. Вважає, що невідшкодованою залишилася моральна шкода за встановлені первинно 15% втрати працездатності відповідно до висновку МСЕК від 10 жовтня 1994 року, тому просив стягнути на свою користь 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково та стягнуто з ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» на його користь 120 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить змінити рішення суду в частині розміру стягнутої на його користь моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 1500 грн., посилаючись на його необґрунтованість.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач тривалий час працював на підземних роботах в умовах дії несприятливих факторів на підприємстві, правонаступником яких є ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» (3, 4).
Висновком МСЕК від 10 жовтня 1994 року йому було вперше встановлено 15% стійкої втрати професійної працездатності внаслідок отриманого професійного захворювання, а тому саме із цього часу в нього виникло право на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, а не при наступних обслідуваннях МСЕК, коли лише змінювався відсоток втрати працездатності (а.с.5-7).
На час виникнення правовідносин підстави відшкодування моральної шкоди визначались Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженими ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я, пов»язаним із виконанням ним трудових обов»язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472.
Відповідно до вимог п. 11 вказаних вище Правил (в редакції 1994 року) розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.
Розмір мінімальної заробітної плати на момент первинного висновку МСЕК становив 60000 крб., відповідно до Постанови Верховної Ради України №3653-ХІІ від 25 листопада 1993 року.
Українські карбованці підлягали обміну на гривні за курсом 100000 карбованців на 01 гривню, відповідно до ст.3 Указу Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 року.
Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про стягнення на користь позивача 120 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, прийшов до вірного висновку про стягнення вказаної суми.
Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду апелянтом не наведено, тому рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга відхиленню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
