Справа № 825/3206/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
за участі секретаря Прокіної А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В:
21.08.2013 Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові ГУМ у Чернігівській області) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 600,99 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України). Однак всупереч вимог ПК України відповідач станом на момент звернення до суду має заборгованість в сумі 600,99 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, що є підставою для стягнення в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Згідно п.11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідач як фізична особа-підприємець, 29.01.2003 зареєстрований виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та взятий на облік в ДПІ у м. Чернігові ДПС, як платник податків з 11.02.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та службовою запискою № 1475 від 18.06.2013.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
У відповідності з п.п.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2012 відповідачем подано до ДПІ у м. Чернігові ДПС заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до п.293.2. ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 293.7. статті 293 ПК України передбачено, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку.
Згідно поданої відповідачем заяви, останнім обрано ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування - 5 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати (1 група), що відповідає вимогам п.293.2., 293.7 ст.293 ПК України.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2012 складає 1 073,00 грн., з яких 5 відсотків становить 53,65 грн. та станом на 01.01.2013 складає 1 147,00 грн., з яких 5 відсотків становить 57,35 грн.
Пунктом 295.1. статті 295 ПК України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Дослідивши позовні вимоги судом встановлено, що відповідач станом на момент звернення до суду має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на загальну суму з урахуванням часткової сплати в розмірі 600,99 грн.
Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно п.300.1 ст.300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога вважається врученою, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.
На виконання вимог ст. 59 ПК України відповідачу рекомендованим листом направлено податкову вимогу від 05.12.2012 № 425, яка направлялася відповідачу рекомендованим листом, однак останнім не отримана, конверт повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Стаття 61 ПК України передбачає, що контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів покладено на органи державної податкової служби.
З огляду на встановлене, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 41, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 600 (шістсот) грн. 99 коп. на р/р 31515970700002, код 18050400, код виду сплати 147. Отримувач: УК у м. Чернігові, код 38054398. Банк: ГУДК України у Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Тихоненко
