ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а/0270/3872/12
Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Залімського І. Г.
суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.
секретар судового засідання: Собчук І.Е.
за участі:
представника позивача - Цимбал В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна , -
В С Т А Н О В И В :
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна закритого акціонерного товариства "Подільський цукор".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року провадження по справі закрито.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, вважаючи його винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, Вінницька ОДПІ Вінницької області ДПС оскаржила в апеляційному порядку.
15.10.2012 р. представник відповідача подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому вказав на відповідність висновків суду обставинам справи та на законність і вмотивованість оскаржуваного рішення.
Представник Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.
Належним чином повідомлений про час та місце проведення судового розгляду справи позивач в судове засідання повноважного представника не направив.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за поданням Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції від 07.02.2012 р. до закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.
Відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року, залишеної без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, провадження у справі за поданням Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС до ЗАТ "Подільський цукор" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна закрито.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, яку задоволено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2012 року, ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2012 року у справі №2а/0270/607/12 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції.
Суд першої інстанції, повторно розглянувши матеріали справи дійшов висновку про наявність в спірних правовідносинах спору про право, що унеможливлює розгляд даної справи в порядку ст.183-3 КАС України, а тому ухвалою від 20 серпня 2012 року закрив провадження по даній справі.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі й щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання у справі №2а/0270/3974/12 за адміністративним позовом ЗАТ "Подільський цукор" до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС про визнання протиправними дій Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС під час проведення перевірки та скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника.
У відповідності із п. 2 ч.4 ст. 183-3 КАС України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Листом Вищого адміністративного суду України №149/11/13-11 від 02 лютого 2011 року роз'яснено, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт: заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в правовідносинах, що склались між сторонами, спору про право.
Разом з цим, посилання позивача стосовно того, що суд першої інстанції мав встановити наявність позову про оскарження рішення про застосування адміністративного арешту майна платника від 07.02.2012 року на стадії відкриття провадження за поданням Вінницької ОДПІ, колегія суддів не бере до уваги, виходячи з наступного.
На стадії відкриття провадження за поданням суд може постановити ухвалу про відмову у прийнятті подання з підстав, визначених частиною 4 статті 183-3 КАС України. Однією з таких підстав є наявність спору про право. При цьому передбачено, що у такому випадку заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.
Проте, іноді наявність спору про право може бути виявлена і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. Незважаючи на те, що положеннями статті 183-3 КАС України не визначено дій суду в такому разі, Вищий адміністративний суд України роз'яснив (п. 5 Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2012 року №571/11/13-11), що у такому випадку слід закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
В обґрунтування власної позиції позивач зазначив, що позов ЗАТ "Подільський цукор" до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС про визнання протиправними дій Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС під час проведення перевірки та скасування рішення про застосування адміністративного арешту майна платника подано з пропущенням шестимісячного строку звернення, встановленого ст.99 КАС України. Однак, колегія суддів в даному випадку погоджується із позицією суду першої інстанції щодо неможливості вирішення судом питання щодо пропуску особою строків звернення по іншій адміністративній справі, оцінка даній обставині має бути надана судом в рамках адміністративної справи №2а/0270/3974/12.
Крім того, є безпідставними посилання позивача на те, що у разі закриття провадження в даній адміністративній справі та прийняття рішення у справі №2а/0270/3974/12 на користь Вінницької ОДПІ, остання буде позбавлена можливості підтвердити обґрунтованість арешту, застосованого рішенням №1, оскільки в даному випадку викладені у поданні вимоги підлягають розгляду адміністративним судом в загальному порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дійшов вірного висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, судова колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 23 жовтня 2012 року .
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Білоус О.В.
Мельник-Томенко Ж. М.
