5
Справа № 0907/12145/2012
Провадження № 10/0990/240/2012 Категорія ст. 236-8 КПК України Головуючий у І інстанції Ковалюк І.П.
Суддя-доповідач Попович С.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді Поповича С.С.
суддів Кукурудза Б.І., Фіцака Т.Д.
з участю прокурора Гриновецького І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Івано-Франківського міського суду від 10 серпня 2012 року, -
у с т а н о в и л а :
Постановою прокурора Івано-Франківської області від 13 липня 2012 року порушено кримінальну справу щодо сільського голови с. Пістинь Косівського району ОСОБА_2 за ознаками злочинів передбачених ст. ст. 293, 295 КК України.
Приводом до порушення справи вказано заяву начальника НПП «Гуцульщина» ОСОБА_3 про неправомірні дії сільського голови с. Пістинь ОСОБА_2.
А підставою, як дослівно зазначено у постанові, достатні дані, які вказують на наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочинів передбачених ст. ст. 293, 295 КК України і що встановлено, що ОСОБА_2 упродовж 11-12 червня 2012 року у с. Пістинь на території НПП «Гуцульщина» організував та прийняв активну участь у групових діях близько 40 чоловік, що призвели до грубого порушення громадського порядку, суттєвого порушення роботи контори НПП «Гуцульщина» та рекреаційного об'єкту «Маєток Святого Миколая», що по вул. Українській, 1б, а також здійснював публічні заклики до захоплення будівель і споруд, що належать НПП «Гуцульщина».
Не погодившись з постановою прокурора Бейсюк Т.В. подав на неї скаргу в якій, вказуючи на зміст оскарженої постанови, вважав її необґрунтованою з тих підстав, що для порушення кримінальної справи необхідні законні приводи ( джерела інформації про злочин ) та достатні підстави ( фактичні дані, що вказують на наявність ознак злочину ). Йому ж ставиться у вину таке вказаною загальною фразою.
Зазначив, що диспозиція ст. 293 КК України передбачає відповідальність за організацію групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, участь у таких діях, а ст. 295 КК України за заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку - публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту.
А з його боку жодних таких дій, які б складали об»єктивну сторону вказаних складів злочинів не було вчинено. Що конфлікт між громадою с. Пістинь та НПП «Гуцульщина» почався ще задовго до того як його було обрано сільським головою вказаного села. Частина лісових масивів НПП «Гуцульщина» оточують околиці с. Пістинь. Причини конфлікту полягають в тому, що природоохоронна, рекреаційна та лісовпорядкувальні функції НПП «Гуцульщина» навколо села Пістинь не виконуються належним чином, проводяться незаконні вирубки навколо села, знищення карпатської флори та фауни.
Виклав обставини подій, що відбувались 06, 10, 11 та 12 червня 2012 року, у зв»язку з зазначеними ним діями працівників НПП «Гуцульщина», котрі жителі села вважають неправомірними та дії жителів с. Пістинь, вказавши і про свої дії і зазначив, що він при цьому жодних неправомірних дій не вчиняв. А фактично вчинене ним було направлено на захист інтересів громади села, ніяких негативних наслідків для НПП «Гуцульщина» не настало, ніяких матеріальних чи інших втрат ними не понесено.
Що підставою для порушення кримінальної справи, згідно з частиною другою статті 94 КПК України, є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину.
І оскільки таких підстав немає і в постанові не наведено, то вважав, що постанова про порушення кримінальної справи винесена всупереч порядку передбаченому ст. 98 КПК України, а тому має бути скасована.
Оскаржуваною постановою суду скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Як вбачається з тексту постанови, суд, вирішуючи скаргу по суті, дійшов до висновку, що постанова прокурора підлягає скасуванню оскільки з матеріалів на підставі яких було порушено кримінальну справу, не вбачається достатніх даних для порушення кримінальної справи, інформація про таке відсутня.
Прокурор у поданій апеляції вважає вказану постанову суду незаконною виходячи з того, що суд, всупереч вимог п. 16 ст. 236-8 КПК України, безпідставно та без належного мотивування прийшов до висновку, що у матеріалах, які стали підставою для порушення кримінальної справи, не встановлено наявність достатніх даних для порушення кримінальної справи. Постанова суду не містить аналізу матеріалів перевірки за заявою про злочин, у судовому рішенні не наведено належних мотивів прийнятого рішення.
Відповідно ж до вимог ст. 236-8 КПК України при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи суд досліджує матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, думку прокурора, і в залежності від того, чи були при порушенні кримінальної справи дотримані вимоги ст. ст. 94, 97, 98 КПК України приймає відповідне мотивоване рішення. Статтею 98 КПК України передбачено, що кримінальна справа порушується за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України.
Посилається на те, що відповідно до роз»яснень даних у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 04 червня 2010 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи», підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину. А суд першої інстанції цих вимог закону не дотримав і під час розгляду скарги ОСОБА_2 ретельно не перевірив всі обставини щодо наявності підстав до порушення кримінальної справи. Що підставою до порушення кримінальної справи стали названі ним по тексту апеляції конкретні фактичні дані та обставини, зокрема, перерахував заяви та письмові пояснення ряду осіб, в яких зазначено які ж конкретні дії вчиняв ОСОБА_2. І тому вважає, що на час порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 293, 295 КК України, для цього були достатні приводи і підстави. А тому просить скасувати постанову суду, а справу повернути на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
ОСОБА_2 подав на апеляцію прокурора свої заперечення в яких просить постанову суду залишити без змін, а апеляцію прокуратури Івано-Франківської області без задоволення, мотивуючи свою позицію обставинами суть яких викладена у його скарзі до суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який доводи апеляції підтримав, ОСОБА_2 який просив відмовити у задоволенні апеляції, перевіривши матеріали справи та матеріали, що послужили приводами та підставами до порушення справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України кримінальна справа може і повинна бути порушена тільки в тих випадках коли є достатні, дані які вказують на наявність ознак злочину. У ст. 4 КПК України зазначено, що прокурор зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб винних у вчиненні злочину.
Ст. 98 КПК України передбачає, що при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України прокурор зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа і якщо справа порушується щодо конкретної особи, то такі обставини повинні бути зазначені щодо діяння саме цієї особи.
Підстава до порушення кримінальної справи складається з двох взаємопов'язаних елементів : наявності ознак злочину в події, що стала відома прокурору та наявності достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України ознаками злочину є : визначення діяння злочином у Кримінальному Кодексі, суспільна небезпека діяння, його протиправність, винність, вчинення діяння суб'єктом злочину. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину ).
Ст. 236-8 КПК України зобов'язує суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, перевіряти наявність приводів і підстав для винесення такої постанови, чи належно виконані вимоги ст. 94 КПК України, чи компетентна особа порушила справу, а також чи дотриманий визначений ст. 98 КПК України порядок порушення кримінальної справи.
Суд повинен дати аналіз тим фактичним обставинам, на які вказує прокурор як на підстави до порушення справи, на предмет того чи містяться в них ознаки складу тих злочинів по яких порушено кримінальну справу, переконатись в тому чи на час винесення оскаржуваної постанови були наведені у постанові приводи та підстави підозрювати саме ОСОБА_2 у вчиненні злочинів по яких щодо нього порушено кримінальну справу.
Прокурор, в порушення зазначених вище вимог ст. ст. 4, 94, 98 КПК України, в оскаржуваній постанові не навів жодної конкретної фактичної обставини яка б на таке вказувала, не наведено жодного конкретного факту, чи то документального, чи то з показань свідків, чи іншого, що вказував би на те, що є підстави підозрювати саме ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинів, а тільки висновок про те, що він вчинив вказані вище дії.
Суд не повинен шляхом вивчення матеріалів справи, зібраних органом досудового слідства, визначатись чи були в дійсності підстави до порушення справи саме щодо ОСОБА_2 чи ні, як це вважає апелянт. На такі підстави мало бути вказано у постанові прокурора. Суд в ході розгляді такої скарги має переконатись, що фактичні обставини, які зазначені в оскаржуваній постанові, дійсно слід визнати як такі, що послужили підставами до порушення справи саме щодо ОСОБА_2.
При викладених обставинах колегія суддів приходить до висновку, що оскаржена постанова не відповідає вимогам закону по своїй формі та суті оскільки в ній не викладено конкретних підстав, тобто фактичних даних, необхідних для порушення справи саме щодо ОСОБА_2 і, відповідно, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що у постанові прокурора не наведено конкретних обставин як підстав, котрі вказували б на те, що є підозра вважати, що саме ОСОБА_2 могли бути вчинені дані злочини.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, що приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 10 серпня 2012 року по справі за скаргою ОСОБА_2 - залишити без зміни.
С У Д Д І :
--------------------------------- ---------------------------------- ----------------------------- С.С. Попович Б.І. Кукурудз Т.Д. Фіцак
