Дії податківців інколи нагадують звичайний «наїзд», а не роботу в окресленому для них законодавством правовому полі
Василь ТУГЛУК, Іван ШЕВЧУК, «Урядовий кур’єр»
Одеський ринок «Южний» став відомим широкому загалу після того, як у грудні 2004 року його працівники перекрили одну з головних магістралей міста. Так вони висловили свій протест проти рішення Верховного суду щодо президентських виборів. Пізніше здійснювали ще чимало акцій на підтримку тодішньої опозиції та її лідера. Але минуло порівняно небагато часу, й підприємці вже запротестували проти свавілля представників нової влади. 14 січня цього року вони пікетували біля офісу Державної податкової інспекції у Київському районі Одеси. Натомість податківці звернулися в правоохоронні органи з проханням покарати учасників несанкціонованої акції. На чиєму боці в цій історії правда і закон, спробуємо розібратися спільно.
А чи був «хлопчик»?
16 листопада торік за підписом в. о. голови Державної податкової служби в Одеській області Андрія Ткача було видано наказ щодо перевірки ринку «Южний». Як зазначається в преамбулі, «з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо проведення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, в тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)». Підставою для перевірки стала начебто скарга від підприємця на те, що на ринку не видають квитанції про оплату оренди, хоча керівництву підприємства цієї скарги ніхто так і не показав. Однак ніхто на «Южному» не протестував проти неї навіть після того, як 27 листопада за наказом уже голови Державної податкової служби області Олександра Чорнобая перевірку було продовжено ще на п’ять днів. Окрім того, протягом цього часу керівництво ринку на вимогу обласної податкової надіслало туди ще й інформацію обсягом 51 сторінка.
Як свідчить акт перевірки, попри те, що податківці скрупульозно виконали всі дії, передбачені наказом, ними виявлено всього 377,83 гривні повернутого, але неоприбуткованого авансу, який видавали працівникові на господарські потреби. Через це ринок оштрафували майже на 1900 гривень, які він справно сплатив.
А тепер проаналізуймо «коефіцієнт корисної дії» податківців. Множимо 15 днів перевірки на п’ять податківців, які її проводили, одержуємо 75 людино-днів. По-перше, неважко підрахувати, що з кишень платників податків в гаманці перевіряльників перекочувало лише зарплати разів у п’ять більше, ніж того, що вони заробили для бюджету.
По-друге, виникає запитання: а чи був «хлопчик», тобто звернення щодо невидачі на ринку квитанцій про оплату оренди? Адже ніщо не заважало перевіряльникам виявити такі факти, орієнтуючись на одержану ними скаргу. Позаяк нічого такого не задокументовано, то є підстави вважати, що так званий лист був лише приводом для того, щоб «прошерстити» ринок. І хоча серед 1500 торгівців на ринку «Южному», мабуть, неважко знайти того, хто чимось не задоволений, однак ніхто не береться «стукати» з надуманих мотивів, якщо за фальшиве донесення законом передбачена відповідальність. Однак керівництво ринку не стало докопуватися до того, чи насправді була скарга, — воно було раде закінченню перевірки. І передусім тому, що працівників підприємства не відволікають від виконання основних обов’язків. Але недарма одесити жартують: «Хоч би де що сталося, в Одесі це станеться обов’язково». І подальші події підтвердили їхню правоту.
Підприємці політичних вимог не висувають — вони відстоюють своє право на працю. Фото з сайту dumskaya.net
Надумані підстави
У журналістській практиці неодноразово доводилося стикатися з тим, що, приміром, після районних податківців на перевірку приходять обласні. Але, щоб «молодші» ревізували роботу своїх «старших» колег, такого чути не доводилося. Принаймні те, що буквально через кілька днів після перевірки «обласників» за ринок візьмуться районні податківці, мабуть, нікому й не снилося. Не лише тому, що в цьому разі порушується, так би мовити, субординація: зазвичай старші колеги виправляють огріхи й упущення молодших. Однак це сталося.
Буквально через кілька днів після того, як ринок залишили представники обласної податкової, на адресу підприємства надійшов лист за підписом начальника Державної податкової інспекції Київського району Одеси Володимира Попова. В ньому — вимога надати документи і пояснення за останні три роки. Як пише у листі-відповіді директор ринку Станіслав Чимбер, ці питання можна дослідити лише під час планової перевірки. Окрім того, деякі з вказаних документів уже надавали податковій. Проте керівництво ринку «Южний» надіслало 265 аркушів документів, зазначивши, що може надати додаткову інформацію на запити, якщо вони матимуть не загальний, а конкретний характер.
Лист і документи, як свідчить їх реєстрація, в районній податковій одержали 3 січня. А через кілька годин вже був наказ за підписом її начальника Володимира Попова щодо проведення на ринку позапланової перевірки з питань «дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2009 до 30.09.2012 року». Причому зробити це збиралися за п’ять днів, що геть нереально.
Звернемо увагу на одну багатозначну деталь: час одержання документів з ринку і призначення позапланової перевірки. Між цими подіями минуло всього кілька годин, за які проаналізувати 265 сторінок тексту навряд чи можна. Такий висновок робимо, виходячи з власного досвіду. Приміром, в обласній податковій службі «Урядовому кур’єру» більш як тиждень формулювали відповіді на такі прості запитання: чи вмотивовані перевірки підприємства районними податківцями після обласних; чи можливе блокування роботи ринку такими діями; в якому стані перебуває конфлікт між податковою і підприємцями сьогодні. Що тоді говорити про аналіз 265-сторінкового документа за кілька годин?
Як пізніше зазначали податківці у своєму поданні до суду, наказ про позапланову перевірку було направлено поштою на ринок «Южний» (увага!) 4 січня, і в цей же день туди прибули «позапланові» перевіряльники. Щодо листа, то податківці м’яко кажучи, злукавили. Бо, як було досліджено пізніше в судовому засіданні, такого документа в поштових відправленнях не значиться.
Однак ні вручити наказ, ні приступити до позапланової перевірки податківці так і не змогли, оскільки посадові особи підприємства не були впевнені у законності таких дій. І мали рацію, оскільки в судовому рішенні, зокрема, зазначено: «…яких саме документів не було надано на запит податкового органу та які підстави проведення перевірки, представник позивача (податкової. — Авт.) в судовому засіданні пояснити не зміг».
Коли напівправда гірша неправди
Але суд відбувся 9 січня, а тоді, 4 січня, ті, кого не допустили до перевірки, склали акт про перешкоджання їхнім діям. Сам цей документ став підставою для рішення за підписом в. о. начальника ДПІ в Київському районі Одеси Олени Крючек від 8 січня про накладення умовного адміністративного арешту на майно ринку та повного — на всі банківські рахунки.
Однак, відповідно до норм законодавства, для підтвердження обгрунтованості таких арештів необхідне рішення суду, до якого мають звернутися податківці. Це вони й зробили, направивши відповідне подання до Одеського окружного адміністративного суду. Щоправда, тут є одна незрозуміла деталь: у поданні податківці просять суд підтвердити вже не умовний, а адміністративний арешт майна. А ось щодо об∂рунтованості рішення про повний арешт рахунків ринку з поданням до суду чомусь не звернулися. Можливо, вважали, що наступний «подарунок» підприємцям краще робити вже після підтвердження об∂рунтованості арешту майна? Щоб повністю заблокувати роботу ринку. Але, про ймовірність такого розвитку подій, мабуть, подумали й підприємці, коли стихійно прийшли пікетувати Державну податкову інспекцію в Київському районі Одеси. Ніяких політичних вимог вони не висували, а просто відстоювали своє право на працю. Нагадали і про необгрунтовані позапланові перевірки, основна мета яких, на їхню думку, припинення роботи ринку.
Після цього мітингу керівництво податкової інспекції в Київському районі вирішило висловити і свою думку щодо самої протестної акції та подій, які їй передували, під час зустрічі з журналістами. Останнім розповіли, що перевірку здійснювали як відповідь на скаргу підприємця. А позапланова — через те, що підприємство надало документи не в повному обсязі. Накладення арешту на майно — після того, як перевіряльників не допустили на ринок.
Начальник районної податкової Володимир Попов навіть роз’яснював журналістам: «Умовний арешт передбачає не повне блокування роботи підприємства, а тільки заборону без дозволу податкової служби продавати основні фонди». І не забув нагадати, що кількість перевірок зменшується, а загалом їх, як і акції протесту, мають здійснювати, маючи достатні підстави. Чи не правда, золоті слова? Особливо, коли згадати, що суд не знайшов законних підстав у діях податківців ні тоді, коли вони хотіли провести позапланову перевірку, ні тоді, коли накладали арешт на майно підприємства.
Під час аналізу документів, висловлювань податківців, розмов із підприємцями, виникає відчуття, що ініціатори всієї цієї історії, м’яко кажучи, схильні видавати напівправду за чисту правду. Приміром, твердження про відправлений поштою керівництву ринку наказ щодо проведення позапланової перевірки, не знайшло підтвердження в суді. Розповіді журналістам щодо умовного арешту майна не збігаються з поданням до суду, де про «умовний» нічого не сказано. Про рішення щодо арешту рахунків підприємства податківці взагалі не згадують. Можна назвати й інші нюанси, які викликають сумніви в неупередженості податківців. А, як відомо, навіть маленька неправда, породжує велику недовіру.
Кому заважає ринок?
Саме таке запитання спадає на думку під час аналізу подій навколо підприємства, яке вважається одним з кращих в місті-мільйоннику. Адже ринок дає роботу 1500 підприємців і годує їхні сім’ї. А це разом — не менш як п’ять тисяч людей. Окрім того, що підприємство платить мільйонні податки, три роки не підвищують орендну плату для підприємців, тут спромагаються щорічно ще й виконувати великий обсяг робіт із його модернізації та зводити нові сучасні торговельні об’єкти. Забрати його навіть через постійні «наїзди» навряд чи комусь вдасться. Адже підприємство на трьох гектарах викупленої співвласниками землі, яким простіше знести торговельні об’єкти і побудувати там житлові багатоповерхівки. А потім, продавши їх, жити в теплі і достатку там, де немає такого, як у нас, свавілля. Але кому від цього буде легше?!
