КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-12142/11 Головуючий у 1-й інстанції: Сухомудренко В.В.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"25" вересня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського адміністративного апеляційного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області на прийняту в порядку скороченого провадження постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач 31.08.2011 року звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за період останніх шести місяців від дня подачі позовної заяви до суду.
Постановою суду від 19 вересня 2011 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Відповідача та зобов'язано останнього здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 01 березня 2011 року.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволення, а постанова суду -скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивачу державна соціальна допомога як дитині війни має розраховуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 березня 2011 року.
З таким висновком суду не можна погодитися повністю.
Колегією суддів встановлено, що Позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі -Закон) він є дитиною війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Згідно ст.6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн., з 01.10.2010 року -723,00 грн., з 01.12.2010 року -734,00 грн.
Відповідачем не здійснено нарахування доплати до пенсії Позивача в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, стаття 6 Закону залишається чинною в редакції, що діяла до моменту внесення до неї змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги з 01 березня 2011 року, суд першої інстанції не врахував наступне.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкриті провадження в адміністративній справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є, зокрема, постанова суду, яка набрала законної сили.
Так, постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 19 вересня 2011 року було визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області в перерахуванні та виплаті підвищення до пенсії, як дитині війни, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області здійснити нарахування та виплати ОСОБА_4 щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01 березня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
А тому, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити Позивачу підвищення до пенсії з березня 2011 року, допустив порушення норм процесуального права.
При цьому Відповідач як суб'єкт владних повноважень не подав докази того, що зазначена постанова суду не набрала законної сили.
За таких обставин, предметом розгляду суду першої інстанції могли бути лише позовні вимоги за період з 15.06.2011 року.
Разом з тим, колегією суддів враховується, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року, доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745, (далі - постанова № 745), якою встановлено фіксовані розміри щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни». Зазначена постанова набрала чинності 23.07.2011 року.
Отже з 23.07.2011 року органи ПФ України, здійснюючи виплати на підставі постанови №745, діють у відповідності та у межах чинного законодавство.
Таким чином, вищенаведене дає можливість зробити висновок, що Позивач з моменту набрання чинності постанови № 745 втрачає право на перерахунок доплати до пенсії у розмірах, встановлених ст. 6 Закону.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови та ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 109, 182-3, 197, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області - задовольнити частково.
Постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_4 належних сум державної соціальної грошової допомоги як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Сміла Черкаської області на підставі статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 надбавку до пенсії, як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 15.06.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
