Справа №591/13916/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда Б.В. Номер провадження 22-ц/788/989/14 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Дубровної В. В.,
суддів - Криворотенка В. І., Лузан Л. В.,
за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 17 квітня 2014 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_3
про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2013 року позивач ТОВ «Сумитеплоенерго» звернувся до суду із зазначеним позовом, 25 лютого 2014 року остаточно уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за послуги з централізованого опалення та абонплати за період з 01 вересня 2005 року по 31 січня 2014 року у сумі 12 633 грн. 01 коп.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач мешкає в квартирі АДРЕСА_1, але тривалий час не сплачує за надані послуги з централізованого опалення, які надавалися позивачем, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 12 633 грн. 01 коп., яку просив стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати.
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 17 квітня 2014 року позов ТОВ «Сумитеплоенерго» задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість в сумі 6 603 грн. 36 коп. та судові витрати в сумі 119,78.
В задоволенні позову в іншій частині відмовлено у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
В апеляційній скарзі ТОВ «Сумитеплоенерго» просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю.При цьому зазначає, що 25 жовтня 2012 року ТОВ «Сумитеплоенерго» зверталося до Ковпаківського районного суду м.Суми із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення, за результатами розгляду якої ухвалою вищевказаного суду від 14 листопада 2012року в прийнятті заяви було відмовлено. 25 грудня 2013 року позивач звернувся до вищевказаного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за надані послуги. Під час розгляду справи з'ясувалося, що відповідач помер ІНФОРМАЦІЯ_1. З метою встановлення належного відповідача у справі за клопотанням представника позивача з Другої Сумської державної нотаріальної контори була витребувана копія спадкової справи та з'ясовано, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 лютого 2005 року власником квартири АДРЕСА_1 є спадкоємець ОСОБА_3. 25 лютого позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою про стягнення заборгованості з належного відповідача ОСОБА_3 Вважає, що позивач дізнався про особу, яка порушила його права, лише після ознайомлення з копією спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4, а отже відповідно до положень ч.1 ст261 ЦК України перебіг позовної давності почався з 25 лютого 2014 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ «Сумиобленерго» Кубанової А.М., яка апеляційну скаргу підтримує з мотивів у ній викладених, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Сумитеплоенерго», суд першої інстанції виходив з того, що позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, проте оплату цих послуг він проводив частково, у результаті чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Відмовляючи в іншій частині позову за пропуском строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивач, всупереч вимог ЦПК України не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку позовної давності та достатніх і беззаперечних доказів в частині наявності правових підстав для їх переривання щодо заборгованості в розмірі 6 029 грн. 65 коп., яка вникла у період до 30 листопада 2010 року.
Але погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо, виходячи з наступного.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, одностороння відмова не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с.49 на звороті), власник квартири АДРЕСА_1. За даною квартирою рахується заборгованість за надані послуги з опалення та абонплати за період з 01 вересня 2005 року по 31 січня 2014 року в сумі 12 633 грн. 01 коп., що підтверджується оборотними відомостями (а.с.76-83).
ТОВ «Сумитеплоенерго» надає послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання населенню, в т.ч. і відповідачу. Нарахування оплати за надані послуги у спірний період проводились відповідно до тарифів, погоджених рішеннями Сумського міськвиконкому №488 від 10 жовтня 2008 року, № 41 від 26 січня 2010 року, № 830 від 28 грудня 2010 року і № 484 від 22 вересня 2009 року (а.с.18-27).
З виданої Другою Сумською державною нотаріальною конторою копії Спадкової справи № 442, реєстровий номер 2-2011 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що спадкоємцем за заповітом визнаний його брат - ОСОБА_3 і квартира АДРЕСА_1 входить до спадкового майна (а.с.45-65).
Позивач звернувся до суду 25 грудня 2013 року з позовом до ОСОБА_4, а 25 лютого 2014 року подав уточнену позовну заяву до належного відповідача у справі - ОСОБА_3.
Як вбачається з ухвали Ковпаківського районного суду м.Суми від 14 листопада 2012 року, ТОВ «Сумитеплоенерго» зверталося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 9 564 грн. 75 коп. і заявнику у прийнятті вказаної заяви було відмовлено (а.с.145).
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до положень ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з оборотної відомості (а.с.9-14), починаючи з жовтня 2005 року, будь-які кошти на погашення поточних платежів, заборгованості, що утворилась за період з жовтня 2005 року по 31 січня 2014 року відповідачем не вносились.
Позивач не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що ним вчинялись дії, які б свідчили про переривання строку позовної давності, про поважність причин пропуску строку позовної давності. Лише 25 жовтня 2012 року ТОВ «Сумитеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за послуги з централізованого опалення, тобто, вчинило дію, яка з огляду на положення ст.264 ЦК України свідчить про переривання строку позовної давності.
З позовною заявою про стягнення заборгованості позивач звернувся до суду 25 грудня 2013 року.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що підлягає стягненню заборгованість за період з 01 жовтня 2009 року ( за три роки, що передували перериванню строку позовної давності) по 31 січня 2014 року у сумі 8 062 грн. 47 коп.
Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2009 року, вбачається, що сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, а тому, є підстави для відмови у задоволенні позову у цій частині.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем при подачі позову та за подачу апеляційної скарги судові витрати. Оскільки із заявленої до стягнення заборгованості 12363 грн. 01 коп. судом задоволено 8062 грн. 47 коп., що становить 64%, то на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 224 грн. 77 коп. (( 229,40 + 121,8) х 64%).
У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 17 квітня 2014 року у даній справі скасувати.
Постановити нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та абонплату за період з 01 жовтня 2009 року по 31 січня 2014 року у сумі 8062 грн. 47 коп.
У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2009 року відмовити за пропуском строку позовної давності.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати у сумі 224 грн. 77 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий:
Судді:
