Справа № 511/642/14-а
Номер провадження: 6-а/511/2/14
Роздільнянський районний суд Одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" квітня 2014 р. Роздільнянський районний суд м. Роздільна в складі:
головуючого судді Іванова О. В.
за участю секретаря Фадєєвої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку ч.1 ст.41 КАСУ без фіксування судового процесу технічними засобами заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі № 2а-7/2008 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Котовської митниці, Кучурганської митниці, Державного казначейства України про визнання незаконною відмови у прийнятті на роботу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду 26.02.2014 року із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання, виданих на підставі постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.09.2008року у справі № 2а-7/2008року за його адміністративним позовом до Державної митної служби України, Котовської митниці, Кучурганської митниці, Державного казначейства України про визнання незаконною відмови в прийнятті на роботу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного пропуску та відшкодування моральної шкоди.
Заявник вказав, що він неодноразово звертався до Роздільнянського ВДВС з даними виконавчими листами для виконання, які він отримав 18.08.2009року, але їх було повернуто з різних причин: відмовою у відкритті виконавчого провадження; залишення без виконання в зв'язку з пропуском строку.
Вказує, що позивачем за час поновлення його на роботі постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по теперішній час Державна митна служба та її структурні підрозділи неодноразово ліквідувалися, реорганізувалися та підпорядковувалися різним органами виконавчої влади, що ускладнило виконання постанов суду про поновлення його на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, у зв'язку з цим, 27.10.2009року була подана до Одеського апеляційного адміністративного суду заява про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Вважає, оскільки він звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення вчасно - тобто в межах пред'явлення виконавчих листів до виконання, а саме 27.10.2009р., а лише ухвалою суду від 19.11.2013 року йому було відмовлено, строк він пропустив з поважних та незалежних від нього причин, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Тому, заявник просить суд поновити йому пропущений строк для пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Представник Держмитслужби, заперечуючи проти задоволення заяви вказувала, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання сплинув 21.05.2010р., будь-яких поважних причин пропуску строку позивач не наводить, а тривале знаходження заяви позивача про встановлення способу та порядку виконання рішення суду в Одеському апеляційному адміністративному суді не є поважною причиною, крім того Південна митниця ДМСУ, Кучурганська та Котовська митниці припинили свою діяльність, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 необхідно відмовити (т. 3 а.с. 78).
Розглянувши в порядку ст. 261 ч. 3 КАСУ та дослідивши матеріали справи №2а-7/08, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2009 року скасована постанова Роздільнянського районного суду від 24.09.2008 року та зобов'язано Кучурганську митницю поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора митного поста «Кучурган» Кучурганської митниці та стягнуто з Кучурганської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в сумі 12000грн (а.с. 307-311 т.1).
Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 02.11.2011 року залишена без змін постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2008р. (а.с. 39-40 т.2).
На підставі вказаної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2008р. Роздільнянським районним судом Одеської області 18.08.2009 року, ОСОБА_1 були видані виконавчі листи, в якому строк пред'явлення їх до виконання вказаний до 21.05.2012року (а.с. 314 т. 1, а.с. 60,61 т.3).
ОСОБА_1 звернувся 27.10.2009 року до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про встановлення строку та порядку виконання судового рішення (а.с. 47 т.2).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013року позивачу було відмовлено в порядку встановлення строку та порядку виконання рішення, та роз'яснено про необхідність звернення до суду за місцем проживання (а.с. 64 т.2).
Вказана справа надійшла до Роздільнянського районного суду лише 14.01.2014р. (а.с. 66 т.2).
Оскільки поки вказана справа знаходилася на розгляді в Одеському апеляційному адміністративному суді та вирішувалося питання щодо встановлення строку та порядку виконання судового рішення, строк пред'явлення виконавчого документу сплив.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 261 КАС України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Ст. 14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і їх невиконання тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Слід також врахувати, що заробітня платня, котра підлягає виплаті рішенням суду, слід розглядати та розцінювати як одну з структурних одиниць права власності особи.
Вказане, зокрема, закріплено статтею 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка 17 липня 1997 року ратифікована Україною і стала частиною національного законодавства, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Визначаючи право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності, оскільки право розпоряджатися своїм майном - загальний та правовий аспект права власності (Marckx v Belgium of 13 June 1979, Series A, No. 31).
У Рішенні Європейського Суду від 29.11.91 року у справі «Девелопмент: ЛТД проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідно порушено.
Тобто судом робиться висновок про те, що стягувач не по своєї вині пропустив строк для пред'явлення зазначених виконавчих документів до виконання, оскільки тривалий час - на протязі п'яти років він неодноразово звертався з відповідними заявами до різних органів в тому числі до митниці, суду та до ДВС, а саме починаючи з 27.10.2009 року, 17.01.214 та 26.02.2014 року, які нехтуючи правами стягувача та відмовляючи з різних підстав (незалежних від стягувача) на протязі з 21.05.2009 року судові рішення не виконали, чим порушили норми діючого законодавства та практики ЄСПЛ.
Судом не приймаються до уваги заперечення представника Держмитслужби щодо посилання, як на підставу для відмови у задоволенні вказаної заяви - ліквідацію митного органу, в якому працював позивач, так як суд вважає, що ліквідація державної установи, навіть без правонаступництва не є підставою для невиконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки не узгоджується з нормами Конституції України, постанов Пленуму ВСУ, практики ЕСПЛ та Кодексу адміністративного судочинства України, в яких зазначено, що рішення суду є обов'язковими для виконання на всій території України, а вирішення питання щодо пред'явлення виконавчого документа до виконання є однією з гарантій правової держави, яка наголошує, що невиконання рішення суду тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення, та у випадку з позивачем незаконність його звільнення підтверджена судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій, однак дане право позивача залишається не реалізованим.
Отже, суд вважає, що поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є одним із засобів реалізації прав позивача на працю, права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, які закріплені Конституцією України, діючим законодавством та міжнародними договорами України та визнані судовими рішеннями, що набрали законної сили.
Таким чином, причини пропуску строку пред'явлення стягувачем виконавчого листа до виконання є поважними, заявник фактично позбавлений можливості виконання даної постанови суду, яка було прийнята на його користь, а тому цей строк підлягає поновленню і має обчислюватись з дати набранням вказаною ухвалою законною сили.
Строк для пред'явлення суд вважає за необхідне визначити, враховуючи положення ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» в чинній редакції, починаючи з часу набранням ухвали законної сили.
За таких підстав суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 165, 167, 261 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання - задовольнити.
Визнати поважною причину пропуску строку, який надається для пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк для пред'явлення виконавчих листів до виконання, виданих на підставі постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 24.09.2008року у справі № 2а-7/2008року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Котовської митниці, Кучурганської митниці, Державного казначейства України про визнання незаконною відмови в прийнятті на роботу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, протягом року з дня набрання чинності цієї ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Роздільнянський районний суд Одеської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: О. В. Іванова
