КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-8619/11 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко Л.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
УХВАЛА
Іменем України
12 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації Чернігівської області на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок і виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва,-
встановив:
10 червня 2011 року позивач звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації Чернігівської області про визнання незаконними дій і бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати за період з 08 грудня 2010 року по 08 червня 2011 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, як особі віднесеної до категорії 3, нарахування і виплата якої передбачена ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача здійснювати нарахування щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 08 грудня 2010 року по 08 червня 2011 року в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати , як особі віднесеної до категорії 3 встановленої ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та забезпечити виплату вказаної допомоги, врахувавши суми вже виплаченої допомоги , встановленої ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління праці і соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок і виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва - задоволено, а саме: визнано протиправними дії відповідача по наданню позивачу, як потерпілому від ЧАЕС 3 категорії, що проживає на території зони гарантованого добровільного відселення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40% мінімальної заробітної плати; зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу як потерпілому від ЧАЕС 3 категорії, що проживає на території зони гарантованого добровільного відселення щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40% мінімальної заробітної плати відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09 грудня 2010 року по 09 червня 2011 року, за виключенням виплаченої суми за вказаний період.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління праці і соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 3), серія НОМЕР_1, виданим Чернігівською облдержадміністрацією, перебуває на обліку у відповідача та проживає у АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Чернігівської області віднесено до зони добровільного гарантованого відселення.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні добровільного гарантованого відселення - 40 відсотків від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу проводились відповідні виплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства і розміру виплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні добровільного гарантованого відселення, застосуванню не підлягає наведена вище постанова Кабінету Міністрів України N 836 від 26 липня 1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача, тоді як при вирішенні даного спору застосуванню підлягають ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08 липня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.
